Сольчаник Богдан Зіновійович — Вікіпедія

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати=

Богдан Зіновійович Сольчаник
Богдан Сольчаник
Народився	25 липня 1985(1985-07-25) Старий Самбір, Львівська область
Помер	20 лютого 2014(2014-02-20) (28 років) Київ
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	історик, поет, викладач університету
Alma mater	Львівський національний університет імені Івана Франка
Галузь	Історія, політологія, суспільствознавство
Заклад	Український католицький університет
Відомий завдяки:	Євромайдан, Українська революція 2014 року
Батько	Зіновій Сольчаник
Мати	Оксана Сольчаник
Нагороди

Богда́н Зіно́війович Сольча́ник (25 липня 1985, Старий Самбір, Львівська область — 20 лютого 2014, Київ) — український історик, громадський діяч, активний учасник «Чорної Пори», викладач Кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету у Львові. Загинув від кулі «беркутівця» на Майдані 20 лютого 2014 року. Герой України.

• 2013 до смерті — готував до захисту при Варшавському університеті дисертацію «Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965—2006 роки». Науковий керівник — професор, доктор габілітації Анджей Рихард.
• 2008—2012 — участь у докторській програмі «Graduate School for Social Research» Польської академії наук, Варшава.
• 2006—2008 — Міждисциплінарний центр магістерських програм з соціології та культурології Львівського національного університету імені Івана Франка, магістр соціології.
• 2002—2006 — Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, бакалавр історії.

• 2004—2008 — Міжінституційні індивідуальні гуманітарні студії (МІГуС) при ЛНУ ім. Франка, Український католицький університет, Варшавський університет.

• 21—28 вересня 2008 — Вільнюська літня школа для студентів-докторантів «Challenges of Democracy in Post-Communist Europe: Social Tolerance» (Mykolo Romerio universitetas, Вільнюс, Литва).

• 3—10 грудня 2007 — сесія OBTA «Tożsamość, Wolność, Suwerenność» (Варшава).
• 11—17 грудня 2007 — сесія OBTA «Interdyscyplinarna Humanistyka. Część III» (Варшава).

• 2008—2012 — грант для навчання на докторській програмі від Higher Education Support Program (HESP).
• 2007—2008 — кількаразовий стипендіат Міністерства національної освіти Республіки Польща.
• 2006—2007 — кількаразовий стипендіат фундації «Academia Artes Liberales» (Варшава).

• 9—10 червня 2011 — V Konferencja Młodych Naukowców, prezentacja: «20 lat transformacji w Ukrainie. Próba podsumowania dorobku socjologii Ukraińskiej» (Вроцлав, Польща).
• 27 травня 2011 — V-й Львівський соціологічний форум, доповідь: «Методологія вивчення локальної системи політичної влади: презентація та аналіз напрацювань польських соціологів Вініц'юша Нароєка та Яцка Тарвковського» (Львів, Україна).
• 12—15 липня 2010 — Warsaw East European Conference 2010, 7th annual session, paper: «Formal structure of subordination of local self-government organs in Soviet and post-Soviet Ukraine» (Варшава, Польща).
• 28 травня 2010 — IV-й Львівський соціологічний форум, доповідь: «Новий інституційний підхід до вивчення поскомуністичних суспільств: Дослідницький проєкт» (Львів, Україна).
• 19—20 травня 2007 — І-й Львівський соціологічний форум, доповідь: «Посткомуністичні трансформації у Центрально-Східній Європі: вплив початкового етапу реформування» (Львів, Україна).
• 10 жовтня 2006 — Наукова конференція студентів історичного факультету ЛНУ імені Івана Франка, доповідь: «Типологія українських політичних партій Східної Галичини 1921—1939 років» (Львів, Україна).
• 1 жовтня 2004 — науково-практична конференція «Адміністративний ресурс у виборчій кампанії»,  представник і дискутант від ГК «ПОРА!» (Львів, Україна).

28 серпня—2 вересня 2009 — співорганізатор Лаврівської літньої школи для студентів програми Міжінституційних індивідуальних гуманітарних студій (Лаврівський монастир, село Лаврів, Львівська область).

2006 року закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка з дипломом бакалавра, а згодом — міждисциплінарний центр магістерських програм з соціології та культурології ЛНУ з дипломом магістра.

Один із найактивніших учасників «Чорної Пори»^[1] у 2004—2005 роках.

У Старому Самборі ім'ям Богдана Сольчаника 14 березня 2014 року названо вулицю. На честь героя на фасаді будинку, в якому він проживав, а також на фасаді Старосамбірської загальноосвітньої школи № 1, в якій навчався, встановлено меморіальні таблиці. Цій школі надано ім'я Богдана Сольчаника^[2].

У 2014 році друзі та близькі люди Богдана Сольчаника видали його вірші, які автор ніколи не публікував і навіть намагався нікому не показувати^[3][4][5].

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності^[6].
• Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)^[7].

• На Майдані убито історика // Історична правда, 20.02.2014
• Сьогодні на Майдані убили львів'янина Богдана Сольчаника // Новий погляд, 20.02.2014
• Двоє львів'ян — студент та викладач — загинули сьогодні в Києві // Газета по-українськи, 20.02.2014
• Богдан Сольчаник // Небесна Сотня. Герої не вмирають…
• Прощання із загиблим Богданом Сольчаником у Старому Самборі. Фото та відео
• Анастасія Рябчук На смерть Богдана Сольчаника
• Ярослав Грицак Аґент Заходу // zaxid.net (у додатку — спогади Ірини Патроник, Люби Єремічевої, Анни Вилєґали, Іванки Рудакевич, Марічки Мельник, Анастасії Рябчук)
• Данило Ільницький Бодя Солч // historians.in.ua
• Яр Левчук «Я їду на Майдан». Наречена героя Небесної сотні Богдана Сольчаника видала збірку його віршів «Кухні мого покоління» // Україна молода. — 2014. — № 175, 25 листопада. — С. 12.
• Данило Ільницький Чистий звук мого покоління // Zbruč, 20.02.2015] (про збірку віршів Богдана Сольчаника «Кухні мого покоління»)
• Микола Майданський [http://zbruc.eu/node/32956 Погляд, що окрилює: спогад про героя Небесної Сотні Богдана Сольчаника // Zbruč, 19.02.2015.
• Юрій Горблянський Ти не будеш один…: роздум про книгу «Кухні мого покоління» Богдана Сольчаника // Каменяр. — 2015. — № 1-2, січень-лютий. — С. 7
• Михайло Зарічний Час, що манить відсутністю у нім // ЛітАкцент, 20.05.2015 (про поезію Богдана Сольчаника)

• Данило Ільницький Чистий звук мого покоління [рец. на кн.: Богдан Сольчаник. Кухні мого покоління: вірші / Передмова Олександра Неберикута; Ілюстрації та обкладинка Олени Голубятнікової; Відповідальні за випуск Ірина Швець та Марічка Погорілко. — Львів, 2014. — 76 с.] // С. 169—172.
• Юрій Горблянський «Я вже знаю дорогу…»: роздум про життя і смерть, про Богдана Сольчаника // С. 172—175.

• Богдан Сольчаник Де моя революція: вірші // С. 15—19.
• Михайло Зарічний Час, що манить відсутністю у нім (про книгу Богдана Сольчаника «Кухні мого покоління») // С. 20—23.
• Данило Ільницький Бодя Солч // С. 24-30.
• Микола Майданський Погляд, що окрилює (спогад про Богдана Сольчаника) // С. 31—40.

• Danylo Ilnytskyi The Pure Sound of My Generation // Consequence magazine: an international literary magazine focusing on the culture and consequences of war. November 12, 2020.

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.