Соня лісова — Вікіпедія
Соня лісова | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Dryomys nitedula Pallas, 1778 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Соня лісова, че́ртіж[1] або вовчок лісовий (Dryomys nitedula) — гризун родини вовчкових (Gliridae).
Один з 4-х видів родини вовчкових у фауні України.
Соня лісова добре відрізняється від інших гризунів нашої фауни сіро-бурим забарвленням хутра, пухнастим хвостом, чорною смугою, що йде через око, та чіпкими пальцями. Довжини від носа до хвоста становить 90–116 мм, довжина хвоста — 60–93 мм, лапки — 20–24 мм. За зовнішнім видом подібна до жолудниці європейської («соні садової»), поширеної в Україні на Поліссі, Поділлі та у прикарпатських областях.
Цей гризун поселяється у лісах та садках. Свої гнізда влаштовує у дуплах дерев, в шпаківнях, часто селиться поблизу людей, зокрема у господарських приміщеннях. Соня часто стає жертвою котів та куниць.
Соня лісова дуже добре приручається з малого віку. У ранньому віці добре п'є молоко (розведену «дитячу суміш») з піпетки, у віці від 2-х тижнів до 3-х місяців надає перевагу комахам, особливо охоче їсть коників, великих нічних метеликів, «борошняних червів». За один день з'їдає близько 10–20 комах. Воду п'є часто, дуже любить ягоди та фрукти. Активна переважно у вечірні години.