Сорокін Костянтин Миколайович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сорокін.
Сорокін Костянтин Миколайович
рос. Константин Николаевич Сорокин
Народився21 серпня (3 вересня) 1908
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер16 травня 1981(1981-05-16)[1] (72 роки)
Москва, СРСР
  • інфаркт міокарда
    • ПохованняВостряковський цвинтар
    Громадянство Російська імперія
     СРСР
    Діяльністьактор
    ЗакладОперна зала Народного Домуd, Театр естради імені А. І. Райкінаd і Державний театр кіноактора
    Роки діяльностіз 1930
    IMDbnm0815122
    Нагороди та премії
    орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
    народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР

    Сорокін Костянтин Миколайович (21 серпня (3 вересня) 1908(19080903) — 16 травня 1981) — радянський російський актор. Заслужений артист РРФСР (1957). Народний артист РРФСР (1966).

    З життєпису

    [ред. | ред. код]

    Закінчив Театральну студію М. М. Ходотова (1930) в Ленінграді.

    До 1933 року — актор в театрах Пскова, Новгорода, Архангельська, Вологди.

    У 1933—1942 рр. — актор Ленінградського м'юзік-холу та Театру мініатюр.

    З 1941 р. працював у Театрі-студії кіноактора в Москві.

    Грав у фільмах: «Дубровський» (1936, Парамошка), «Повітряний візник» (1943, Задунайський), «Близнюки» (1945, Гадалов), «Балтійці» (Сорокін) та ін., в українських кінокартинах: «Боксери» (1941, Хромченко), «Танкер „Дербент“» (1941, моторист Мишко), «Щедре літо» (1950, Теслюк), «Тарас Шевченко» (1951, єфрейтор), «Максимко» (1953, писар), «Круті сходи» (1957, Барашко), «Повість про чекіста» (1968), «Ні пуху, ні пера» (1974).

    Помер 16 травня 1981 року у Москві від інфаркту міокарда. Похований 18 травня на Востряковському цвинтарі.

    Вибрана фільмографія

    [ред. | ред. код]
    Рік Фільм Оригінальна назва Роль
    1937 Шахтарі рос. Шахтёры Хромченко
    1937 Балтійці рос. Балтийцы Сорокін, вістовий
    1938 Людина з рушницею рос. Человек с ружьём вартовий
    1939 Моряки рос. Моряки Стьопа
    1942 Олександр Пархоменко рос. Александр Пархоменко солдат
    1943 Актриса рос. Актриса Зайцев
    1943 Повітряний візник рос. Воздушный извозчик Задунайський
    1949 Кубанські козаки рос. Кубанские казаки продавець хомутів
    1951 Тарас Шевченко рудий єфрейтор
    1951 Незабутній 1919 рік рос. Незабываемый 1919 год Глинський
    1954 Герої Шипки рос. Герои Шипки Макар Лизюта
    1954 Приборкувачка тигрів рос. Укротительница тигров Ферапонт Ілліч
    1955 Максим Перепелиця рос. Максим Перепелица старшина Саблін
    1955 Син рос. Сын Панечкін, бригадир-шахрай
    1956 Вона вас кохає рос. Она вас любит! Жмухін
    1956 Різні долі рос. Разные судьбы Петро Петрович
    1960 Тричі воскреслий рос. Трижды воскресший Василь Васильович Кисельов
    1962 Черемушки рос. Черёмушки Курочкін
    1967 Хроніка пікіруючого бомбардувальника рос. Хроника пикирующего бомбардировщика продавець військторгу
    1968 Нові пригоди невловимих рос. Новые приключения неуловимых карусельщик Мефодій
    1973 Ні пуху, ні пера

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.402.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сорокін_Костянтин_Миколайович&oldid=43823487