Сохацький Андрій Володимирович — Вікіпедія

Сохацький Андрій Володимирович
Солдат
Загальна інформація
Народження	14 жовтня 1970(1970-10-14) Колки
Смерть	30 січня 2015(2015-01-30) (44 роки) Дебальцеве
Alma Mater	Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	128 ОГПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки

Андрі́й Володи́мирович Соха́цький (нар. 14 жовтня 1970(19701014) — пом. 30 січня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Був наймолодшим з-поміж трьох дітей у батьків. Батько був інвалідом війни.

1987 року закінчив Колківську ЗОШ. Грав на скрипці, любив поезію. Закінчив історичний факультет Київського університету. 2008 року влаштувався на круїзний лайнер оператором відеонагляду.

У часі Євромайдану — один з перших на барикадах.

Мобілізований у серпні 2014-го. Відпрацював останню зміну, тільки по тому повідомив, що рушає на війну. Лінійний наглядач, 128-а гірськопіхотна бригада.

30 січня 2015-го загинув під час артилерійського обстрілу, що вели терористи по взводному опорному пункту під Дебальцевим.

Вдома лишилися мама, брат, сестра та наречена. Похований у Колках.

• Указом Президента України № 108/2015 від 26 лютого 2015 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 30 січня^[2][3].

• Сохацький Андрій Володимирович // Книга пам'яті загиблих
• Яким він був.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.