Соціалістична єдина партія Німеччини — Вікіпедія

Соціалістична єдина партія Німеччини Sozialistische Einheitspartei Deutschlands
Країна	НДР
Голова партії	Вальтер Ульбріхт (1950—1971) Еріх Гонеккер (1971—1989) Еґон Кренц
Ген. секретар	Вальтер Ульбріхт, Еріх Гонеккер і Еґон Кренц
Дата заснування	21 квітня 1946
Дата розпуску	18 грудня 1989
Штаб-квартира	Former Reichsbank buildingd, Мітте, Берлін, НДР
Ідеологія	комунізм, марксизм-ленінізм
Молодіжна організація	Free German Youthd
Членство в міжнародних організаціях	Комінформ
Кількість членів	2 260 979 (1989)[1]
Друкований орган	Neues Deutschland

Соціалістична єдина партія Німеччини (нім. Sozialistische Einheitspartei Deutschlands, SED) — була правлячою у Східної Німеччини марксистсько-леніністською^[2] політичною партією, створеної у 1946 році в радянській окупаційній зоні Німеччини внаслідок об'єднання комуністичної (КПН) та соціал-демократичної партій Німеччини. Грала провідну роль у будівництві соціалістичної системи в НДР. У 1990 році на її основі створена Партія демократичного соціалізму (ПДС), пізніше ще раз перейменована у партію «Ліві».

СЄПН була заснована 21 квітня 1946 у результаті злиття членами Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) і Комуністичної партії Німеччини (КПН), які проживали в радянській окупаційній зоні Німеччини та окупованому Радянським Союзом секторі Берліна. Об'єднавчий з'їзд обрав двох співголів, щоб представляли обидві партії: Вільгельм Пік, колишній лідер КПН, і Отто Гротеволь, лідер СДПН. Союз двох партій мав спочатку поширюватися на всю окуповану Німеччину, проте він був відхилений послідовно в трьох західних окупаційних зон, в яких обидві партії залишалися незалежними. Об'єднання двох партій, таким чином пройшло тільки в радянській зоні.

II з'їзд партії було скликано 20-24 липня 1947 року. Він прийняв свіжий статут партії і перетворив виконавчий комітету партії в ЦК. Третій з'їзд партії був скликаний у липні 1950 року і підкреслив важливість промислового прогресу. Промисловий сектор, у якому було задіяно 40% працездатного населення, був підданий подальшій націоналізації, яка призвела до утворення «народних підприємств» (нім. Volkseigener Betrieb, VEB). Ці підприємства охоплювали 75% промислового сектора.

VI з'їзд партії було скликано 15-21 січня 1963 року. З'їзд схвалив нову програму партії і новий статут членства в партії. Вальтер Ульбріхт був переобраний першим секретарем партії.

1. ↑ Dirk Jurich, Staatssozialismus und gesellschaftliche Differenzierung: eine empirische Studie, p.31. LIT Verlag Münster, 2006, ISBN 3825898938
2. ↑ Political Systems Of The World. Allied Publishers. с. 115–. ISBN 978-81-7023-307-7.

• Нефёдов В. В. СЕПГ и культура ГДР. Историческая монография. Градец-Кралове, 2009.

• Соціалістична єдина партія Німеччини // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• http://www.hdg.de/lemo/html/Nachkriegsjahre/PolitischerNeubeginn/sed.html (нім.)
• Соціалістична єдина партія Німеччини (стаття в УРЕ)

Це незавершена стаття про комуністичну партію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Німеччину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.