Сочевиця — Вікіпедія

Сочевиця
Звичайна сочевиця (Lens culinaris)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Триба: Fabeae
Рід: Сочевиця (Lens)
Mill.
Види
Вікісховище: Vicia

Сочеви́ця (лат. Lens), (англ. Lentil) — рід однорічних зіллястих рослин родини бобових (лат. Fabaceae). Усього відомо 7 видів, в Україні 4 види (Lens culinaris, Lens ervoides, Lens lamottei, Lens nigricans), з них у культурі звичайна або харчова сочевиця (L. culinaris Medik.), цінна зернобобова культура, поширена переважно в лісостепу. Одну насінину сочевиці називають со́чкою[1].

За розміром зерна сочевицю поділяють на великонасінну (або тарілкову) і дрібнонасінну. Насіння сочевиці містить пересічно (у %) білка 25–35, крохмалю 47–60, товщу 0,6–4,4, клітковини 2,4–4, золи 2,3–4,4; вітаміни B1 і В2. Зерно використовують на харчові та кормові цілі. Урожай зерна 11–15 центнерів з га. В Україні поширені сорти: Дніпровська 3, Нова луна й Петровська 4/105.

Насіння різних сортів сочевиці (Lens culinaris)

Рід включає сім видів[2]:

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]