Спайк Лі — Вікіпедія

Спайк Лі
Shelton Jackson Lee
У червні 2024 року
Народився20 березня 1957(1957-03-20)[1][2][…] (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Атланта, Джорджія, США[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьСША США
Місце проживанняНью-Йорк Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькінорежисер, актор, сценарист, кінопродюсер, режисер монтажу, кіноактор, телеактор, маскот, телепродюсер, режисер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materШкола мистецтв Тіша, Morehouse Colleged і John Dewey High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНью-Йоркський університет, Гарвардський університет і Колумбійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Гільдія сценаристів Америки, східd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1978 — тепер. час
Посадаголова журі Каннського кінофестивалюd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоBill Leed Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіMalcolm D. Leed і Cliff Leed[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриDavid Leed, Joie Leed і Cinqué Leed Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зTonya Lewis Leed Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиJackson Leed Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди«Оскар» (2016, 2019)
IMDbID 0000490 Редагувати інформацію у Вікіданих

Шелтон Джексон (Спайк) Лі (англ. Shelton Jackson 'Spike' Lee; нар. 20 березня 1957(19570320)) — американський режисер, продюсер, письменник і актор. Володар двох премій «Оскар» — за сценарій фільму «Чорний куклукскланівець» (2019) та за видатні заслуги в кінематографі (2016). Також лауреат двох премій «Еммі», двох премій «Пібоді», почесних премій BAFTA та «Сезар»[8][9][10][11].

Спайк Лі дебютував як режисер зі своїм фільмом «Їй це потрібно» (1986), і відтоді зняв такі фільми, як «Роби як треба» (1989), «Малколм Ікс» (1992), «25-та година» (2002), «Не впіймали — не злодій» (2006), «Чірак» (2015), «Чорний куклукскланівець» (2018), «П'ятеро однієї крові» (2020) та «З вершин до низин» (2025). Лі також зіграв у багатьох зі своїх власних фільмів. Стрічки Лі розглядають проблему міжрасових стосунків, колоризму в чорній спільноті, ролі медіа у житті людини, міського криміналу, бідності тощо.

Дитинство і юність

[ред. | ред. код]

Лі народився в Атланті, штат Джоржія. Народився у родині Жаклін Керролл (до того Шелтон), вчительки мистецтв і «чорної» літератури, і Вільяма Джеймса Едварда Лі ІІІ, джаз-музиканта і композитора.[12] Лі має п'ятьох молодших братів і сестер. Режисер Малкольм Д. Лі — кузен Спайка Лі. Ще дитиною він з родиною переїхав до Брукліна, штату Нью-Йорк. Це мама дала йому прізвисько «Спайк». Він ходив до John Dewey High School в Брукліні.

Лі вчився у Коледжі Моргауз, історично чорному коледжі в Атланті, де він зробив свій перший фільм, Last Hustle in Brooklyn. Він відвідував кінокурси в Університеті Кларка в Атланті, випустився як бакалавр масової комунікації з Коледжу Моргауз. Він також випустився зі Школи мистецтв Тіша Нью-Йоркського Університету, де й став маґістром з кіно і телебачення.[13]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]

Фільм незалежного виробництва Лі, «Joe's Bed-Stuy Barbershop: We Cut Heads», був першим студентським фільмом, який показали на фестивалі Нових Фільмів Центру Лінкольна.

У 1985 році Лі почав робити свій перший повнометражний фільм, «Їй це потрібно». З бюджетом у $175,000 він зняв фільм за два тижні. Коли фільм вийшов у прокат у 1986 році, він зібрав $7,000,000 лише в США.[14] «Роби як треба», фільм 1989 року, номінували на «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій. Багато хто тоді казав, що «Роби як треба» також заслуговував на номінацію за найкращий фільм.[15] Того року найкращим фільмом визнали «Водія місс Дейзі». У 2006 році Лі сказав, що успіх іншого фільму, який будувався на безпечних стереотипах, ранив його ще більше, аніж те, що його фільм не номінували на цю нагороду.[16]

У 1990-х роках

Після випуску в 1990 р. фільму «Блюз про найкраще життя» Лі був звинувачений в антисемітизмі Антидефамаційною лігою й декількома кінокритиками. Вони критикували персонажів-власників клубу Джоша й Мо Флетбуша. Лі не визнав провини, пояснюючи, що він створював цих персонажів із метою показати, як чорні виконавці боролись проти експлуатації. Лі сказав, що Лью Вассерман, Сідні Шайнберґ і Том Поллок, єврейські керівники MCA і Universal Studios, навряд чи дозволили би антисемітський вміст у фільмі, який вони спонсорували. Він сказав, що не міг зробити антисемітський фільм, тому що євреї заправляють у Голлівуді, і «це факт».[17]

У 1991 році Лі викладав курс кіновиробництва у Гарварді, а 1993 року почав викладати у Школі мистецтв Тіша Нью-Йоркського Університету. Саме у цій школі він отримав ступінь магістра і був призначений її художнім директором у 2002 році.[18] На сьогодні він постійний професор Нью-Йоркського університету.[19]

Його документальний фільм 1997 р. «Чотири маленькі дівчинки» про дітей, вбитих вибухом у Баптистській церкві на 16-й вулиці[en] в Бірмінгемі (Алабама) у 1963 р., був номінований на премію «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм. У 2024 році Лі наголосив, що вважає найкращою роботою у своїй кар'єрі саме цей фільм[20].

На Каннському кінофестивалі 2018 року

2 травня 2007 р. 50-й Міжнародний кінофестиваль у Сан-Франциско[en] вшанував Спайка Лі режисерською нагородою Кіноспільноти Сан-Франциско[en]. У 2008 році він отримав Wexner Prize.[21] У 2013 році він виграв приз імені Дороті та Ліліан Гіш із сумою в $300,000.[22] У 2015 році Лі отримав премію «Оскар» за видатні заслуги в кінематографі від Академії кінематографічних мистецтв і наук.[23] Лі зрежисував, написав і спродюсував режим MyCareer у відеогрі NBA 2K16[en].[24]

Фільм «Чорний куклукскланівець», драматичний трилер, що зображає події 1970-х, здобув гран-прі на Каннському кінофестивалі 2018 року.[25] Він також отримав номінації на премію «Оскар» за найкращий фільм та за найкращу режисерську роботу (перша номінація Лі у цій категорії в житті). За найкращий адаптований сценарій Лі виграв свій перший «Оскар».

Його компанія, 40 Acres and a Mule Filmworks, вже випустила понад 35 фільмів з 1983 року. У 2021 році Лі був головою журі Каннського кінофестивалю.[26]

У 2025 році Лі зрежисував перший фільм за п'ять років — кримінальний трилер «З вершин до низин», у якому вперше за майже 20 років повернувся до співробітництва з близьким другом Дензелом Вашингтоном.

Реклама

[ред. | ред. код]

У середині 1990-х Levi Strauss найняли Лі відзняти серію рекламних роликів для телебачення для їхніх джинсів button-fly.[27] Маркетолоґи з Nike[28] пропонували Лі стати режисером їхньої реклами.

Лі режисував рекламу для Converse,[29] Jaguar,[30] Taco Bell[31] і Ben & Jerry's.[32]

Фільмоґрафія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119078023 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ Twitter — X Corp., 2006.
  8. ↑ Spike Lee wins $300,000 Gish Prize. BBC News. Процитовано 30 квітня 2014.
  9. ↑ Spike Lee Awarded $300,000 Prize From Dorothy and Lillian Gish Foundation. BET: Black Entertainment Television. Процитовано 30 квітня 2014.
  10. ↑ Spike Lee awarded $300,000 Gish Prize. Los Angeles Times. Процитовано 30 квітня 2014.
  11. ↑ Spike Lee to receive prestigious Lillian Gish award. Hollywood. Процитовано 1 травня 2014.
  12. ↑ Spike Lee Biography (1956?-). www.filmreference.com. Процитовано 1 лютого 2019.
  13. ↑ Shelton "Spike" Lee Bio | Morehouse College. web.archive.org. 6 травня 2012. Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 15 лютого 2019.
  14. ↑ She's Gotta Have It (1986) - Box Office Mojo. www.boxofficemojo.com. Процитовано 15 лютого 2019.
  15. ↑ Sharf, Zack; Sharf, Zack (22 січня 2019). At 1990 Oscars, Kim Basinger Called Out the Academy for Snubbing Spike Lee and ‘Do the Right Thing’ — Watch. IndieWire (англ.). Процитовано 15 лютого 2019.
  16. ↑ Hill, By Logan; Published Apr 7, 2008. How I Made It: Spike Lee on 'Do the Right Thing'. NYMag.com. Процитовано 15 лютого 2019.
  17. ↑ James, Caryn (16 серпня 1990). Spike Lee's Jews and the Passage from Benign Cliche into Bigotry. The New York Times. Процитовано 1 грудня 2009.
  18. ↑ Professor web page. NYU Tish Directory. NYU. Процитовано 25 листопада 2015.
  19. ↑ Sandra Gonzalez (13 лютого 2019). Spike Lee strives to be on the right side of history.
  20. ↑ Spike Lee Talks Upcoming Film ‘Highest 2 Lowest’ and How Akira Kurosawa Is a Key Inspiration for His Career
  21. ↑ "Spike Lee to Receive the Wexner Prize"; Wexner Center for the Arts. Wexarts.org. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 13 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка) [Архівовано 2011-06-14 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Chris Lee (18 вересня 2013). Spike Lee awarded $300,000 Gish Prize. Los Angeles Times. Процитовано 19 вересня 2013.
  23. ↑ Spike Lee, Debbie Reynolds And Gena Rowlands To Receive Academy’s 2015 Governors Awards. 27 серпня 2015.
  24. ↑ Plunkett, Luke (4 червня 2015). Spike Lee Is Writing A Video Game Campaign. Kotaku. Процитовано 6 червня 2015.
  25. ↑ Debruge, Peter; Debruge, Peter (19 травня 2018). Japanese Director Hirokazu Kore-eda’s ‘Shoplifters’ Wins Palme d’Or at Cannes. Variety (англ.). Процитовано 13 серпня 2019.
  26. ↑ Каннський кінофестиваль 2021: програма, журі та «Особливий погляд» на Євромайдан, Суспільне, 5 липня 2021
  27. ↑ Elliott, Stuart (July 22, 1991). «THE MEDIA BUSINESS: Advertising; Levi and Spike Lee Return In 'Button Your Fly' Part 2». «The New York Times».
  28. ↑ Kindred, Dave; "Mars points NBA to next Milky Way – advertising character Mars Blackmon"; findarticles.com; July 21, 1997. Findarticles.com. 21 липня 1997. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 13 червня 2011. [Архівовано 2009-04-29 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Converse Splits With Butler (амер.). Процитовано 15 лютого 2018.
  30. ↑ Jaguar enlists Spike Lee to help diversify market (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.
  31. ↑ JOHNSON, GREG (7 липня 1995). Basketball Stars Team Up for Taco Bell Ad Campaign : Marketing: Shaquille O'Neal and Hakeem Olajuwon go one-on-one in television commercials that follow up provocative teasers in several papers. Los Angeles Times (амер.). ISSN 0458-3035. Процитовано 15 лютого 2018.
  32. ↑ BEN & JERRY'S & SPIKE & SMOOTH ICE CREAMS' FIRST BIG AD EFFORT BOASTS A SOCIAL CONSCIENCE (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спайк_Лі