Спасове — Вікіпедія

село Спасове
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Кропивницький район
Тер. громада Новгородківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA35040230250060270 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Спасове 
Основні дані
Населення 790
Поштовий індекс 28222
Телефонний код +380 5241
Географічні дані
Географічні координати 48°25′0″ пн. ш. 33°1′45″ сх. д. / 48.41667° пн. ш. 33.02917° сх. д. / 48.41667; 33.02917
Середня висота
над рівнем моря 		105 м[1]
Водойми р. Верблюжка
Місцева влада
Карта
Спасове. Карта розташування: Україна
Спасове
Спасове
Спасове. Карта розташування: Кіровоградська область
Спасове
Спасове
Мапа
Мапа

CMNS: Спасове у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Спа́сове — село в Україні, у Новгородківській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області, колишній центр Спасівської сільської ради. Населення становить 790 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Переказ про заснування села. Записаний М. Шереметом.

Неозорий степ, помережаний балками i яругами, що віддалялися у бік Інгульця, нагадував розпанаханого навпіл звірюку. Балки та яруги — то ніби ребра чи гілля дерева, а Інгулець — то хребет або стовбур.

Жили в тому степу відставні запорожці. Од їхніх зимівників започаткувалося село. Кажуть, що саме там з давніх-давен ховалися християни від панської неволі й татар. Як набіжить орда, то християни i спасаються в козацьких зимівниках. Тому село i прозвали Спасовою.

Відставні козаки сповіщали січовикам про татар, i ті гнали ординців шаблями i ратищами аж до Криму. Щоб ті не занаджувались i не допікали християн, січовики почали частіше навідуватись до спасівців. На храмові свята приїздили з кошовим. А несила комусь було орудувати ратищем чи панахати шаблюкою — записувались у громаду й доживали вік у Спасовій. Отож i знаходять тепер молоді спасівці всіляке запорозьке залізяччя, пістолі, стволи та кулі.'

З 1772 року діяла Свято-Михайлівська церква, одна з перших в краї. З цього року грудня місяця відома перша метрична книга сл. Спасове:

Села Спасовки, Михайлівська, дерев'яна, Бобринецького пов. Споруджена за проханням капітана Спаського, який писав, що «село Спаське лежить у Кислякової балки, яка впадає в ричку Буг, від Херсона знаходиться в 75 верстах, на цій відстані ніде церков, крім Херсона, немаєю

На 1776 р.:

В 17-й роті в сл. Спасовій церква Святого Архистратига Михайла, священик Федір Василів, дяк Павло Шарков, пономар Федір Куроїд, ктитор Яків Федорів, прихідських дворів 49».

Історію входження в різноманітні адміністративні одиниці XVIII—XIX ст. див. на сторінці с. Бокове (Долинський район).

У 1874 році в Спасовому відкрила двері земська школа.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Верблюзької волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 2243 особи, налічувалось 439 дворових господарств, існували православна церква, школа та 3 лавки[2].

СШ с. Спасове

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 924 особи, з яких 422 чоловіки та 502 жінки[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 791 особа[4].

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
Українська 98,23 %
Російська 1,39 %
Угорська 0,25 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Інгульський степ, альманах. Випуск I. — Київ, 2016. — https://web.archive.org/web/20180526093134/http://library.kr.ua/elib/alminhulstep/index.html
  • Інгульський степ, альманах. Випуск II. — Львів, 2017. — С. 47—212.
  • Інгульський степ, збірник. Випуск III. — Київ, 2018. — С. 118, 132, 179, 321.
  • Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга друга. — Кіровоград, 2004.
  • Реабілітовані історією. Дніпропетровська область. Том 4—5. Повернені імена. Мартиролог. — Дніпропетровськ, 2002.
  • Мельник О. О. Антибільшовицький рух опору на Криворіжжі (1919—1923). — Кривий Ріг, 2018.
  • Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т. 1. — Дніпропетровськ, 2005[7].
  • Г. П. Міщенко. Кіровоградська область. — Київ, 1961. — С. 67.
  • В. Маруценко. Боковенька — 2000, історико-краєзнавчий збірник. — Долинська, 2001.
  • В. Маруценко. Л. Федорова. Боковенька-2002. Літературно-художній альманах. — Кіровоград, 2003. — С. 15—18, 79—87.
  • В. Маруценко. Боковенька 2004. Дослідження, спогади і документи до 70-річчя Голодомору на Долинщині. — Долинська, 2004.
  • В. Маруценко. Боковенька 2006. Степовики. Біографічний довідник. — Долинська, 2007.
  • М. Шеремет. Осінні мотиви. — Дніпропетровськ, 2006.
  • Михайло Шеремет. Я родом з Варварівки. в 2 т. — Дніпропетровськ: 2009.
  • Григорій Гусейнов. Господні зерна. Книга 2. — Кривий Ріг, 2000. — С. 315—320, 324—329, 339.
  • Григорій Гусейнов. Легенди та перекази Криворіжжя. На землі на рідній… Книга перша. — Дніпропетровськ: 2005.
  • Григорій Гусейнов. Кривий Ріг. Україна. — Дніпро, 2018.
  • Полное географическое описание нашего отечества. Том 14. Новороссия и Крым. — Харьков, 2011. — С. 385.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Погода в селі Спасовому
  2. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №601/2023.
  7. ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 22 жовтня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2016. Процитовано 4 травня 2023.
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спасове&oldid=43774388