Список відеопродукції, забороненої в Україні — Вікіпедія

Список відеопродукції, забороненої в Украї́ні — перелік, складений агенцією Держкіно, до якого належать будь-які аудіовізуальні твори (фільми, серіали тощо), «в яких міститься популяризація, агітація, пропаганда тощо будь-яких дій правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових чи силових формувань держави-окупанта», або в яких брали участь особи, що входять до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.

Держкіно створив та оновлює цей перелік на підставі Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» від 5 лютого 2015 року,^[1] який вніс поправки, зокрема в Закон України «Про кінематографію», де в Статті № 15 зазначено:

В Україні забороняється розповсюдження та демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора…, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів держбезпеки, виправдовують правомірною окупацію України, забороняється трансляція (демонстрування шляхом показу каналами мовлення) фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, … що поширюється на розповсюдження та демонстрування будь-яких фільмів незалежно від країни походження, вироблених після 1 серпня 1991 року. Заборона трансляції фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, які не містять популяризації або пропаганди органів держави-агресора та їхніх окремих дій, поширюється на фільми, вироблені та/або вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року^[1]

У жовтні 2014 року Держкіно приймає рішення заборонити до показу в Україні російські серіали, що прославляють силові структури Росії. За словами голови установи Пилипа Іллєнка, рішення прийняте з огляду на події в Україні, через які «некоректно зараз буде демонструвати на українських телеканалах ті російські фільми, в яких є відверта пропаганда, на кшталт звеличення силових структур Росії та самої Росії.»^[2]

Пізніше, після скандалу та протестів громадськості^[3], Держкіно також забороняє фільми за участю Михайла Пореченкова^[4], а також закликає керівників телебачення та ЗМІ не допускати появи в ефірі та на шпальтах Йосипа Кобзона, Івана Охлобистіна, Михайла Задорнова та інших російських діячів культури через їхні українофобські заяви та вчинки.^[5][6] У листопаді 2014 року стало відомо, що Держкіно заборонило показ в Україні 69 фільмів та серіалів виробництва держави-агресора Росії, у зйомках яких брав участь Михайло Пореченков.^[7]

Згодом, 9 грудня 2014 року стало відомо, що Держкіно заборонило показ в Україні 71-го фільму та серіалу з участю російського актора та сценариста Івана Охлобистіна,^[8][9] і тоді ж у грудні 2004 року Держкіно також пообіцяло підтримку тим телеканалам, які відмовляються від російського контенту^[10] Через декілька днів, 22 грудня 2014 року, стало відомо, що Держкіно заборонило до показу ще 4 російські фільми.^[11].

5 лютого 2015 року стало відомо, що Держкіно заборонило ще 20 російських фільмів і серіалів.^[12] Через декілька місяців, 6 червня 2015 року Держкіно заявило, що станом на червень 2015 всього Дежкіно анулювало прокатне посвідчення 162 російських фільмів і серіалів.^[13][14] Згодом стало відомо, що раніше заборонені телесеріали що транслювалися на телеканалі Інтер спільного виробництва української кінокомпанії Film.ua та російської «Фаворит-фильм» «Будинок з ліліями» та «Легковажна жінка» в червні 2015 року було виключено з переліку заборонених до показу в Україні 162 фільмів і серіалів, після того, як спів-виробником серіалу, компанією Film.ua, було надано документи, що підтверджували виробництво серіалів українським продакшином.^[15][16] Проте пізніше Держкіно мало знову заборонити телесеріал, оскільки у грудні 2015 Міністерство Культури України повідомило, що воно доповнило перелік осіб, показ фільмів, серіалів та програм за участю яких тягне за собою адміністративну та іншу відповідальність, довівши загальну кількість таких осіб до 83 і включивши до цього списку російського актора Сергія Маховикова, який виконав головну роль в телесеріалі «Будинок з ліліями».^[16][17] Незважаючи на заборону показу аудіовізуальної продукції за участі російського актора Сергія Маховикова, Міністерство культури України станом на листопад 2016 року не включило повторно «Будинок з ліліями» до списку заборонених телесеріалів .

Наприкінці року, 27 жовтня 2015 року, Держкіно повідомили, що відтепер в Україні заборонено показ ще 9 російських фільмів і серіалів.^[18]

Згодом, у квітні 2016 року Держкіно повідомили, що відтепер в Україні заборонено показ ще 32 російських фільмів і серіалів.^[19][20] Як зазначило Держкіно, всього станом на березень 2016 року в Україні заборонено показ понад 430 російських фільмів та серіалів.^[21]

У листопаді 2016 року Рада з питань телебачення і радіомолвення оголосила, що станом на 30 листопада 2017 року, в Україні заборонено показ понад 500 виробів аудіовізуальної продукції з Росії.^{[22][23][24][25]}

У грудні 2016 року Рада з питань телебачення і радіомолвення оголосила, що станом на 9 грудня 2016, в Україні заборонено 579 виробів аудіовізуальної продукції з Росії, з них 84 російських фільми та серіалів потрапили під заборону в Україні у 2016 році.^[26]

21 грудня 2021 року Конституційний суд України визнав конституційною заборону російських фільмів і телепередач^[27][28].

Після ухвали заборони на показ російської аудіовізуальної продукції, що підпадає під закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України», українські телеканали почали шукати можливості обійти закон про заборону російського кіно та повернути російську продукцію у свій ефір. Зокрема, представник Нацради з питань телебачення та радіомовлення, яка моніторить український телеефір, Ольга Герасим'юк заявила у вересні 2015 року, що задля того аби обійти заборони на російський кіно контент, українські телеканали почали вдаватися до різноманітних хитрощів та «адаптувати» заборонені російські серіали, наприклад, відрізавши титри на російських серіалах, аби неможливо було визначити рік виробництва, або ж заретушувавши портрети російського президента Путіна та російські назви в кінокартинах.^[29] Деякі українські кіновиробники навіть відкрито заявили, що не збираються відмовлятися від російської кінопродукції попри заборону. Наприклад, як зазначила керівник Inter Media Group, до якої входить телеканал «Інтер», Ганна Безлюдна:

"Нам близькі російські серіали, тому що ментальність схожа. Ми роками, тисячоліттями живемо у спільному духовному культурному просторі. А тепер давайте усе це відкидати, відрізати? Це навіть не різати під собою гілляку, а ногу собі пиляти. Це ненормально"[29]

У червні 2015 року Нацрада з питань телерадіомовлення направила до Держкіно України інформацію про виявлені ознаки порушень закону про російський контент у п'яти українських телеканалів. Зокрема, п'ять телеканалів звинувачували у показі російських серіалів, заборонених до показу в Україні, зокрема це телеканали «Новий канал» (телесеріали «СашаТаня», «Останній із Магікян» та «Вісімдесяті»), ТЕТ (серіали «Кухня», «Світлофор», «Ангел або демон»), «1+1» (серіали «Скліфософський», «Віолетта з Атамановки», «Каблучка з бірюзою») та «Україна» (серіал «Замок на піску»).^[30]

У травні 2017 року стало відомо, що 21 грудня 2016 року телеканал «Інтер» домігся зняття заборони Держкіно на телесеріал «Одного разу в Ростові» (2012) режисера Костянтина Худякова, який раніше входив до списку кінопродукції забороненої в Україні.^[31] Як повідомило видання Zaxid.net, показ Інтером забороненого телесеріалу викликав збурення серед української громадськості.^[31]

Станом на 30 листопада 2016 року, Держкіно заборонило до показу 544 аудіовізуальних творів на території України.^{[22][23][24][25]}

Станом на 1 грудня 2017 року, Держкіно заборонило увесь перелік XXX аудіовізуальних творів на території України.^[32]

Слід зазначити, що в переліку заборонених фільмів і серіалів деякі матеріали згадуються кілька разів, оскільки прокатні права на ці телефільми належать різним компаніям.^[15]

Дані за 2014 рік щодо фільмів та телесеріалів виробництва РФ, що пройшли Експертну комісію з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно та, за висновками Експертної комісії, заборонені (та скасовані) для демонстрування і розповсюдження, для кіно- чи телепоказу, публічного/комерційного відео, домашнього відео на території України.^[33]

Рік заборони	Телеканал/кінокомпанія	Назва (українською)	Назва (російською)	Режисер, рік випуску, тип
2015	Новий канал	СашаТаня	СашаТаня	реж. С. Казачанський, О. Потапов, М. Старчак, 2013—2021 роки, т/серіал
2015	Новий канал	Вісімдесяті	Восьмидесятые	реж. Ф. Стуков, Ю. Льовкіна, Ф. Коршунов, Р. Фокін, 2012—2016 роки, т/серіал
2015	Новий канал	Останній із Магікян	Последний из Магикян	реж. Р. Гігінеїшвілі, 2013—2015 роки, т/серіал
2015	ТЕТ	Світлофор	Светофор	реж. Р. Фокін, 2011—2016 роки, т/серіал
2015	ТЕТ	Кухня	Кухня	реж. Д. Д'яченко, А. Федотов, 2012—2016 роки, т/серіал
2015	ТЕТ	Янгол або демон	Ангел или демон	т/серіал
2015	1+1	Скліфосовський	Склифосовский	реж. Ю. Краснова, 2012—2021 рік, т/серіал
2015	1+1	Віолетта з Атамановки	Виолетта из Атамановки	т/серіал
2015	1+1	Каблучка з бірюзою	Каблук с бирюзой	т/серіал
2015	Україна	Замок на піску	Замок из песка	т/серіал
2015	ТЕТ, Новий канал, ПлюсПлюс	Єралаш	Ералаш	реж. Б. Грачевський, 1974—2021 роки, кіножурнал
2015	СТВ	Брат 2	Брат 2	реж. О. Балабанов, 2000 рік, рос. фільм
2015	ROSPOFilm, Step by Step Production	Чоловічий сезон: Оксамитова революція	Мужской сезон: Бархатная революция	реж. О. Степченко, 2005 рік, рос. фільм
2017	Квартал-95, 1+1	Свати	Сваты	реж. Ю. Морозов, А. Яковлєв, 2008—2013 роки, т/серіал

Станом на 24 лютого 2022 року Держкіно заборонило до показу всі фільми, серіали, мультфільми радянського та російського виробництва.

• Чорний список Міністерства культури України
• Бойкот російського кіно