Список правителів Бару — Вікіпедія

Граф Барський (фр. Comte de Bar) та Герцог Барський (фр. Ducs de Bar) — титул правителів Лотарингського графства, що виникло у X столітті, а з 1354 року Барського герцогства із столицею Бар-ле-Дюк. З 955 р. було васалом Священної Римської імперії, із 1302 р. — Франції. В 1431 р. об'єднано з Лотарингією. У 1766 році Лотарингія і Бар перейшли у власність корони Франції. Відомо, що Габсбурги навіть у XX ст. вживали титул «герцог де Бар».

Графи Бару (бл. 950—1354)

[ред. | ред. код]
Герб графів Бару

Вігеріхіди, Барруанська гілка (бл. 950—1093)

[ред. | ред. код]
дружина: Софія (бл. 1020—1093), графиня Бару і Муссона
  • 1073—1105: Тьеррі I (бл. 1040—1105), граф Монбельяра, Феррета й Альткірха з бл. 1073, граф Бару (Тьєррі II) і сеньйор Муссона з 1093, син попереднього
  • 1105—1149: Рено I (бл. 1090—1149), граф Бару з 1105, син попереднього
  • 1149—1170: Рено II (бл. 1125—1170), граф Бару з 1149, син попереднього
  • 1170—1190: Генріх I (бл. 1160—1190), граф Бару з 1170, син попереднього
  • 1190—1214: Тібо I (бл. 1158—1214), граф Бару з 1170, граф Люксембурга, Дарбюї та де Ла Рош-ан-Арденн з 1197, брат попереднього
  • 1214—1239: Генріх II (1190—1239), граф Бару з 1214, син попереднього
  • 1239—1291: Тібо II (бл. 1221—1291), граф Бару з 1239, син попереднього
  • 1291—1302: Генріх III (1259—1302), граф Бару з 1291, син попереднього
  • 1302—1336: Едуард I (бл. 1295—1336), граф Бару з 1302, син попереднього
  • 1336—1344: Генріх IV (бл. 1323—1344), граф Бару з 1336, син попереднього
  • 1344—1352: Едуард II (1339—1352), граф Бару з 1344, син попереднього
  • 1352—1354: Роберт (1339—1411), граф Бару з 1352, герцог Бару з 1354, брат попереднього

У 1354 році Роберт отримав титул герцога від імператора Карла IV.

Герцоги Бару (1354—1766)

[ред. | ред. код]

Монбельярський дім (1354—1430)

[ред. | ред. код]

На Бар претендував Людовік Люксембурзький-Сен-Поль, чоловік правнучки герцога Роберта Жанни де Марль, але Людовік Люксембурзький отримав графство Гіз, а герцогом Бару став племінник кардинала Рене I Анжуйський.

Герб герцогів Лотарингії та Бару з Анжуйського дому
  • 1430—1480: Рене I Анжуйський (1409—1480), чоловік Ізабелли I, герцог Бару з 1430, герцог Лотарингії з 1431, граф Анжуйський з 1434, граф Провансу з 1435, король Неаполя 1435—1422, титулярний король Сицилії, Угорщини, Єрусалима й Арагону
  • 1480—1480: Іоланда (1428—1483), дочка Рене I: муж: Феррі (Фрідріх) II (1420—1470), граф де Водемон, їхні нащадки успадкували герцогство

Дім де Водемон (1480—1737)

[ред. | ред. код]
Герб Рене II, герцога Лотарингії та Бару
1545—1552: регент — Крістіна Данська (1521—1590), дружина Франсуа I
1552—1559: регент — Нікола (1524—1577), герцог де Меркер, брат Франсуа I
Герб герцогів Лотарингії та Бару з 1538 року
  • 1634—1635: Нікола II Франсуа (1609—1670), брат попереднього
  • 1635—1641: Лотарингія і Бар окуповані Францією
  • 1641—1641: Карл IV (III), повторно
  • 1641—1659: Лотарингія і Бар окуповані Францією
  • 1659—1670: Карл IV (III), втретє
  • 1670—1697: Лотарингія і Бар окуповані Францією
1675—1690: Карл V (IV) (1643—1690), титулярний герцог Лотарингії, син Нікола II Франсуа

У 1737 році поступився Лотарингією та Баром тестю короля Франції Станіславу Лещинському.

Лещинські (1737—1766)

[ред. | ред. код]
Станіслав I Лещинський


Література

[ред. | ред. код]
  • Georges Poull. La maison souveraine et ducale de Bar. 1994. ISBN 2-86480-831-5
  • Georges Poull. La maison ducale de Lorraine. 1991. ISBN 2-86480-517-0
  • Henry Bogdan. La Lorraine des ducs, sept siècles d'histoire. 2005. ISBN 2-262-02113-9
  • Grosdidier de Matons. Le Comté de Bar des Origines au Traité de Bruges (vers 950—1301). 1921.

Див. також

[ред. | ред. код]

Беатриса Барська