Список медалістів Олімпійських ігор з ковзанярського спорту — Вікіпедія
Змагання з ковзанярського спорту входили до програми зимових Олімпійських ігор починаючи з перших Ігор 1924 року[1]. На перших зимових Олімпійських іграх відбулися змагання на дистанціях 500, 1500, 5000 і 10 000 метрів серед чоловіків. Крім того, бали за ці чотири дисципліни просумували і вручили медаль у багатоборстві, яке вилучили після Олімпійських ігор 1924 року. Змагання з ковзанярського спорту серед жінок вперше провели на зимових Олімпійських іграх 1932 року в рамках показової програми. Оргкомітет тих Ігор виступав за повноцінне внесення до програми змагань серед жінок, але МОК відхилив цю пропозицію[2][3]. Перші офіційні змагання серед жінок на Олімпійських іграх відбулись у Скво-Веллі 1960 року на дистанціях 500, 1000, 1500 і 3000 метрів. Дистанцію на 1000 метрів серед чоловіків додали 1976 року, а змагання на 5000 метрів серед жінок – 1988-го. Відтоді ці 10 дисциплін були в програмі всіх Олімпійських ігор, а 2006 року додано командні перегони переслідування серед обох статей, і кількість комплектів нагород сягнула 12-ти[4].
Нідерландська ковзанярка Ірен Вюст здобула одинадцять медалей — п’ять золотих, п’ять срібних та одну бронзову — більше, ніж будь-яка інша ковзанярка на Олімпійських іграх. Представниця Радянського Союзу Лідія Скобликова належить до двох зимових олімпійок, які вибороли шість золотих медалей (друга – лижниця Любов Єгорова)[5]. На зимових Олімпійських іграх 1924 року фін Клас Тунберг став першим спортсменом, що здобув дві або більше золотих медалей, а 1928 року він став першим ковзанярем, який успішно захистив олімпійський титул. На Іграх 1964 року Скобликова виграла чотири золоті медалі й стала першою спортсменкою, яка виграла золото у всіх проведених дисциплінах. Це досягнення повторив 1980 року американець Ерік Гайден, який виграв п’ять золотих медалей, найбільше з-поміж усіх учасників на одних зимових Олімпійських іграх[3]. 2006 року канадійка Сінді Классен стала єдиною іншою ковзаняркою і однією з семи зимових олімпійців, що здобули на одних Іграх п'ять медалей — одну золоту, дві срібні, дві бронзові[5]. Німкеня Клаудія Пехштайн, американка Бонні Блер і Свен Крамер з Нідерландів - єдині ковзанярі, що виборювали золоту медаль в одній і тій самій дисципліні на трьох Іграх поспіль. Андреа Шене, яка здобула срібну медаль 1976 року, наймолодша серед жінок медалістка в особистій дисципліні[3]. Німкеня Кріста Лудінг-Ротенбургер і канадійка Клара Г'юз єдині серед ковзанярів вибороли ще й нагороди літніх Олімпійських ігор, а саме у велоспорті[3].
Нідерландські ковзанярі найуспішніші, що за сукупною кількістю медалей (121), що за золотими (42). Від 1924 до 2018 року вручено 190 золотих, 193 срібних і 186 бронзових медалі, володарями яких стали ковзанярі з 23-х національних олімпійських комітетів.
Таблиця змісту | |
---|---|
Чоловіки | 500 м • 1000 м • 1500 м • 5000 м • 10000 м • Мас-старт • Командні перегони переслідування |
Жінки | 500 м • 1000 м • 1500 м • 3000 м • 5000 м • Мас-старт • Командні перегони переслідування |
Більше не проводять | |
- Медалі:
Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
---|---|---|---|---|---|
1 | США | 7 | 4 | 4 | 15 |
2 | Норвегія | 4 | 6 | 4 | 14 |
3 | СРСР | 4 | 4 | 2 | 10 |
4 | ФРН | 2 | 0 | 0 | 2 |
5 | Японія | 1 | 4 | 5 | 10 |
6 | Нідерланди | 1 | 2 | 2 | 5 |
7 | Південна Корея | 1 | 2 | 1 | 4 |
8 | Росія | 1 | 2 | 0 | 3 |
9 | Фінляндія | 1 | 0 | 2 | 3 |
10 | Китай | 1 | 0 | 1 | 2 |
11 | НДР | 1 | 0 | 0 | 1 |
Німеччина | 1 | 0 | 0 | 1 | |
13 | Канада | 0 | 1 | 4 | 5 |
14 | Швеція | 0 | 1 | 0 | 1 |
Загалом | 14 країн | 25 | 26 | 25 | 76 |
- Медалі:
Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
---|---|---|---|---|---|
1 | Нідерланди | 5 | 2 | 2 | 9 |
2 | США | 5 | 1 | 2 | 8 |
3 | Канада | 1 | 3 | 0 | 4 |
4 | СРСР | 1 | 1 | 3 | 5 |
5 | Німеччина | 1 | 0 | 0 | 1 |
6 | Норвегія | 0 | 2 | 3 | 5 |
7 | Південна Корея | 0 | 2 | 1 | 3 |
8 | НДР | 0 | 1 | 0 | 1 |
Білорусь | 0 | 1 | 0 | 1 | |
10 | Японія | 0 | 0 | 2 | 2 |
11 | Росія | 0 | 0 | 1 | 1 |
Загалом | 11 країн | 13 | 13 | 14 | 40 |
- Медалі:
Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
---|---|---|---|---|---|
1 | Норвегія | 8 | 7 | 8 | 23 |
2 | Нідерланди | 5 | 9 | 4 | 18 |
3 | СРСР | 4 | 2 | 2 | 8 |
4 | США | 3 | 3 | 1 | 7 |
5 | Фінляндія | 2 | 0 | 2 | 4 |
6 | Канада | 1 | 1 | 2 | 4 |
7 | НДР | 1 | 0 | 0 | 1 |
Італія | 1 | 0 | 0 | 1 | |
Польща | 1 | 0 | 0 | 1 | |
10 | Швеція | 0 | 1 | 1 | 2 |
11 | Південна Корея | 0 | 0 | 2 | 2 |
12 | Австрія | 0 | 0 | 1 | 1 |
Загалом | 12 країн | 26 | 23 | 23 | 69 |
- Медалі:
Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
---|---|---|---|---|---|
1 | Норвегія | 9 | 6 | 8 | 23 |
2 | Нідерланди | 6 | 9 | 7 | 22 |
3 | США | 3 | 2 | 0 | 5 |
4 | Швеція | 3 | 1 | 1 | 4 |
5 | СРСР | 2 | 1 | 1 | 4 |
6 | Фінляндія | 1 | 3 | 1 | 5 |
7 | Канада | 0 | 1 | 1 | 2 |
8 | Південна Корея | 0 | 1 | 0 | 1 |
9 | НДР | 0 | 0 | 1 | 1 |
Бельгія | 0 | 0 | 1 | 1 | |
Німеччина | 0 | 0 | 1 | 1 | |
Італія | 0 | 0 | 1 | 1 | |
Росія | 0 | 0 | 1 | 1 | |
Загалом | 13 країн | 24 | 24 | 24 | 72 |