Співачка Жозефіна й Мишачий Народ — Вікіпедія

Співачка Жозефіна й мишачий народ
Жанр	екранізація / притча
Режисер	Сергій Маслобойщиков
Продюсер	Олександр Роднянський
Сценарист	Сергій Маслобойщиков
На основі	творів Франца Кафки
У головних ролях	Алла Сергійко Олег Ісаєв Вадим Скуратовський Женя Медовий Михайло Дементьєв Петро Міхневич Тоня Чигиряк Олег Примогенов Андрій Дементьєв Артур Лі Олександр Крижанівський Сергій Проскурня Леон Кляйнберг Віктор Андрієнко
Оператор	Олександр Шумович
Композитор	Юхим Гофман
Монтаж	Елеонора Суммовська
Художник	Оксана Тимонишин
Костюмер	Тетяна Соловйова Тетяна Алєксандрова
Звукорежисер	Сергій Вачі
Кінокомпанія	«Кіностудія імені Олександра Довженка» «Innova-film»
Тривалість	105 хв.
Мова	російська
Країна	Україна  Німеччина
Рік	1994
Дата виходу	17 січня 2008
IMDb	ID 0111265

«Співачка Жозефіна й мишачий народ» (рос. Певица Жозефина и мышиный народ) — українсько-німецький ігровий повнометражний художній фільм 1994 року. Дебютна ігрова стрічка українського кінорежисера Сергія Маслобойщикова^[1].

У 2018 році компанія «Кінотур» виконала сканування, реставрацію, кольорокорекцію та виготовила цифрову версію стрічки «Співачка Жозефіна й мишачий народ»^[2].

Жозефіна (Алла Сергійко) живе у своєму неіснуючому, ілюзорному світі театру, музики та співу. Вона щиро вважає, що спів — це влада, і таким чином вона захищає свій народ. Вокал Жозефіни рятує людей від різного роду економічних та політичних проблем. Жозефіна дає зрозуміти, що її світогляд правильний і по-іншому бути не може. Трапляється, що її «піддані» пред'являють їй претензії, часто безглузді та необґрунтовані. Але тут у Жозефіни є свої методи залагоджувати суперечки — вона дає концерти, на які збираються всі бажаючі. Однак, подібне існування не може продовжуватися довго.

• Режисер-постановник: Сергій Маслобойщиков
• Режисери: Надія Лагутенко, Олександр Крижанівський
• Сценарист-постановник: Сергій Маслобойщиков
• Оператор-постановник: Олександр Шумович
• Оператори: Сергій Крнєєнко, Анатолій Феодосій Кузьменко
• Режисер монтажу: Елеонора Суммовська
• Художник-постановник: Оксана Тимонишин
• Звукорежисер: Сергій Вачі^[3]
• Художники-костюмери: Тетяна Соловйова, Тетяна Алєксандрова
• Гример: Неллі Журбенко
• Композитор: Юхим Гофман
• Відповідальний продюсер: Борис Фуксман
• Продюсер: Олександр Роднянський
• Художні керівники: Роман Балаян, Сурен Шахбазян
• Директор стрічки: Михайло Костюковський

Стрічка створена у вигляді псевдодокументального репортажу з вигаданого світу^[4]. Фільмували стрічку в приміщенні Чернівецького обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської.

• 1997 — Приз за найкраще втілення літературного джерела в кіно, міжнародний кінофестиваль «Література і кіно»;
• 1997 — Олександр Шумович — Приз за найкращу операторську роботу, кінофестивалю «Відкрита ніч»;
• 1995 — Сергій Маслобойщиков — Приз за найкращу режисуру, Каїрський міжнародний кінофестиваль;
• 1995 — Вадим Скуратівський — Приз за найкращу чоловічу роль в номінації «Непрофесійний виконавець ролі», кінофестиваль «Стожари»;
• 1994 — Оксана Тимонишин — Приз за найкраще пластичне вирішення картини, кінофестиваль «Кіношок-94»;
• 1994 — Приз За найкращий ігровий фільм, міжнародний кінофестиваль «Молодість».

• Людмила Лємєшева. Досвід хаосу. «Сучасність». – 1999. – Чис. 11. – С. 132–140

• Співачка Жозефіна й Мишачий Народ на сайті KINO-КОЛО
• Співачка Жозефіна й мишачий народ [Архівовано 13 вересня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Національного центру Олександра Довженка
• Співачка Жозефіна й мишачий народ [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Телеканалу «Інтер»