Спілка православних журналістів — Вікіпедія

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство Спілка православних журналістів»
ТипТовариство з обмеженою відповідальністю
Галузьпрофесійна асоціація
Спеціалізаціянадання інформаційних послуг
Засновано2015
Штаб-квартираКиїв, Подільський район, Іллінська вулиця, буд. 12, кімната 215
Територія діяльностіУкраїна Україна
Послугиінформаційні послуги
Власник(и)Сабадаш Юрій Віталійович, внесок — 192 200 грн, 62%, Діхтярук Наталія Миколаївна, внесок — 58 900 грн, 19%, Яблучанський Максим Ашотович, внесок — 58 900 грн, 19%
Код ЄДРПОУ39738055
spzh.media

ТОВ «Інформаційне агентство Спілка православних журналістів» (СПЖ) — проросійське інформаційне видання, пропагандистський рупор УПЦ (МП)[1][2]. На офіційному сайті ТОВ «ІАСПЖ» відсутні відомості про саме підприємство, про те, хто і як може стати його членом, про його творців та про склад редакції сайту. Значна частина матеріалів сайту підписана псевдонімами. ТОВ, основним видом діяльності якого вказано «надання інформаційних послуг»[3][4].

Історія

[ред. | ред. код]

ТОВ «Інформаційне агентство Спілка православних журналістів» зареєстровано восени 2015 року. Офіційними власниками та засновниками станом на 31 травня 2018 року були Сабадаш Юрій Віталійович (внесок 192 200 грн, 62%), Діхтярук Наталія Миколаївна (внесок 58 900 грн, 19%), Яблучанський Максим Ашотович (внесок 58 900 грн, 19%). Двох останніх було видалено з числа засновників у 2021 році.

До 2023 року юридичним керівником організації була Піддубна Ганна Богданівна, у 2023 році її замінив Мельохін Владислав Анатолійович.

Справжнім власником журналісти називають Віктора Вишневецького, бізнесмена з Макіївки, компанії якого проходять у кримінальній справі про фінансування тероризму на Донбасі, кримінальне провадження №22017050000000308 за ст. 258-5 ККУ (фінансування тероризму)[5]. 2013 року «Фокус» оцінив статки Вишневецького у $170,5 млн (№81 серед «200 найбагатших людей України»)[6].

17 жовтня 2023 року цій структурі було присвоєно нову юридичну назву: ТОВ «О. М. С. В. П. Груп» [7].

Слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023101110000608 від 21 березня 2023 року.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Основною діяльністю ТОВ із часом стала публікація матеріалів про конфлікти щодо переходів парафій з УПЦ (МП) до УПЦ КП. У цих матеріалах видання вкрай негативно пише про УПЦ КП та ПЦУ й виправдовує та підтримує УПЦ (МП)[2]. Фактично є рупором УПЦ (МП)[1]. СПЖ також піддає критиці створення Православної церкви України. Видання неодноразово викривали на поширенні фейків[8].

25 січня 2017 року слідчі СБУ провели обшуки у одного з «журналістів» сайту[9].

У листопаді 2017 року за позовною заявою ТОВ "Інформаційне агентство "Спілка православних журналістів" було почато судовий процес проти громадської організації «Детектор Медіа», перед судом постали її працівники — Черненко Костянтин Євгенійович та Штейніков Сергій Володимирович, а також була третя особа судового процесу - Юраш Андрій Васильович, як представник Мінкультури. В судовому позові мова йшла про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації. Позивач посилався на те, що компрометуюча його інформація, розміщена на вебсайтах «Детектор Медіа» (створений силами громадської організації "Детектор Медіа"), «Релігія в Україні» та «Національний антикорупційний портал «Антикор» (створений при сприянні ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади»), яка була оприлюднена та поширена відповідачами, є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ТОВ «Інформаційне агентство «Спілка православних журналістів». Була заведена судова справа №742/3715/17. Однак цей суд "Спілка православних журналістів" у 2019 році програла.

У січні 2018 року в офісі сайту представниками організацій «С14», «Традиція і порядок» та «Сокіл» було виявлено фото- та відео- матеріали, у яких російська війна проти України називається "громадянською", а також антиукраїнську політичну агітацію[10].

За версією депутата Антона Геращенка, одним з учасників сайту в 2016 році міг бути скандальний журналіст В'ячеслав Піховшек[11].

У жовтні 2019 року в Афіни у третій день Архієрейського Собору Грецької Церкви прибули представники УПЦ (МП), які роздавали учасникам Собору книжки з пропагандою проти ПЦУ напередодні її отримання нею Томоса[12].

Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України 2022 року з сайту вилучили розділ сайту про протидію переходам церковних громад УПЦ (МП) до ПЦУ.

У 2024 році деякі працівники СПЖ постали перед судом за антиукраїнську пропаганду.[13] Зокрема, уже 13 березня 2024 року їм було оголошено про підозру[14].

12 березня 2024 року проведено масові обшуки у службових і житлових приміщеннях співробітників інтернет-видань «Спілка православних журналістів» та «Перший Козацький», Громадської спілки «Миряни» та правозахисної ініціативи «Центр правового захисту». Четверо так званих журналістів: протоієрей Чертилін Сергій Ігорович (бенефіціар і голова з 3 липня 2023 року утвореної ним у Києві молодіжної організації "Пазл"), миряни УПЦ-МП Андрій Овчаренко, Валерій Ступницький, Володимир Бобечко – були заарештовані та поміщені до слідчого ізолятора.

За непідтвердженими офіційно даними, за можливу причетність до діяльності СПЖ притягнутий мешканець м. Київ Росада Іван Дмитрович (1999 року народження, випускник бакалавріату факультету журналістики КНУ 2021 року, родом з м. Умань Черкаської області), арештований ще у лютому 2022 року за іншою справою, та уродженка м. Бахмут Луганської області Безмаленко Тетяна Валеріївна (1981 року народження).

Також у статусі підозрюваних опинилися директор ТОВ «Перший козацький канал» Мойсієнко Микола Вікторович, і священник Зощук Олексій Петрович, які на початку 2022 року виїхали з України, а також проживаюча раніше на окупованій території — у місті Донецьку учасниця СПЖ Овчаренко Ірина Дмитрівна, 1978 року народження, нині киянка.[14]

Приблизно з 2016 року до СПЖ мали відношення блогер з м. Суми Мельник Володимир Леонідович, 1980 року народження, який невдовзі переїхав у столицю Іспанії Мадрид, та луганський соціолог та публіцист Зеленський Олег Вікторович (народився 26 грудня 1983 року), автор книги про олігархів Луганщини «Труженики бизнеса», останній у 2019 році, зазнавши невдачі на виборах у Верховну Раду від округу Лисичанська, остаточно переїхав з Лисичанська в Одесу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Московське православ'я на службі Кремля [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.] «Україна Молода»
  2. а б Ікони російського царя та президента України у пеклі: на Прикарпатті розгоряється гучний скандал. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
  3. Мінюст України. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 4 червня 2018.
  4. Московський патріархат як комісар гібридної війни [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.] «Укрінформ»
  5. Вишневецький Віктор Вікторович [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.] Центр «Миротворець»
  6. 200 найбагатших людей України. Рейтинг Фокусу [Архівовано 14 липня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  7. https://www.ua-region.com.ua/39738055
  8. Сбой в системе. Как появилось фейковое обращение митрополита Онуфрия [Архівовано 12 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  9. СБУ зайнялася п'ятою колоною Кремля, що ратує за єдність з «русскім міром» і РПЦ [Архівовано 24 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  10. В офісі «Союзу православних журналістів» в Києві виявили склад сепаратистської літератури. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
  11. Фейковый «Союз православных журналистов» попал в поле внимания МВД [Архівовано 27 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  12. Представники УПЦ (МП) роздають грецьким єпископам книжки проти ПЦУ. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
  13. https://web.archive.org/web/20240314015327/https://telegra.ph/Skovannye-odnoj-cepyu-abo-yak-povyazanі-mіzh-soboyu-propagandistskі-resursi-UPC-03-13
  14. а б https://web.archive.org/web/20240619184625/https://kobl.gp.gov.ua/userfiles/file/pidozra_ovcharenko_(1).pdf

Посилання

[ред. | ред. код]