Спінальна м'язова атрофія — Вікіпедія

Спінальна м'язова атрофія
Розташування нейронів уражених спінальною м'язовою атрофією у спинному мозку
Розташування нейронів уражених спінальною м'язовою атрофією у спинному мозку
Розташування нейронів уражених спінальною м'язовою атрофією у спинному мозку
Спеціальністьневрологія
Препаратиnusinersend
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10G12.0-G12.1
OMIM253300
DiseasesDB14093
MedlinePlus000996
MeSHD014897
CMNS: Spinal muscular atrophy у Вікісховищі
Відео-пояснення (англійською)

Спінальна м'язова атрофія (SMA, СМА), також: спінальна аміотрофія, хвороба Вердніга-Гофмана, хвороба Кугельберга-Веландера, аміотрофія 5q[1] — рідкісне нервово-м'язове захворювання, що супроводжується втратою мотонейронів та прогресивною атрофією м'язів, що призводить до ранньої смерті.

Захворювання спричинено генетичним дефектом у гені SMN1, який містить білок SMN (від англ. survival of motor neuron — «виживання мотонейронів»), що широко представлений у всіх ядерних клітинах та необхідний для виживання мотонейронів. Низький рівень вмісту білка призводить до втрати функціонування клітин у передньому розі спинного мозку та атрофії м'язів.

Спінальна м'язова атрофія має різні рівні інтенсивності прояву, для всіх них характерною є прогресивна атрофія м'язів та втрата рухомості. Спершу уражаються проксимальні м'язи та м'язи Діафрагми. Інші системи теж можуть бути ураженими, особливо на ранніх формах захворювання. СМА є найбільш поширеною генетичною причиною смерті дітей.

Спінальна м'язова атрофія є спадковим захворюванням і передається аутосомно-рецесивним типом. У грудні 2017 року препарат нусінерсен (nusinersen) став першим схваленим засобом для лікування СМА, тоді як частина інших засобів ще проходять клінічні випробування[2][3].

В Україні опіка пацієнтами зі СМА, консультаціями та допомогою на базі українського реєстру пацієнтів зі СМА[4] здійснюється Фондом, що заснований батьками у 2004 році[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Наталія Олексіївна Афанасьєва (08.05.2003). Спінальна м'язова атрофія (Spinal Muscular Atrophy). ibis-birthdefects.org. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 30.04.2017.
  2. ↑ Ottesen, Eric W. (1 січня 2017). ISS-N1 makes the first FDA-approved drug for spinal muscular atrophy. Translational Neuroscience (англ.). 8 (1): 1—6. doi:10.1515/tnsci-2017-0001. ISSN 2081-6936. PMC 5382937. PMID 28400976. Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 30 квітня 2017.
  3. ↑ Спінальна м’язова атрофія: зареєстровано перший препарат. medprosvita.com.ua. 06.01.2017. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 06.01.2017.
  4. ↑ Матюшенко, Віталій. [www.csma.org.ua:8080 Реєстр пацієнтів зі СМА в Україні]. www.csma.org.ua (російська) . Процитовано 2004.
  5. ↑ Матюшенко, Віталій. Фонд Діти зі спінальною м'язовою атрофією. www.csma.org.ua (українська, російська та англійська) . Архів оригіналу за 27 жовтня 2018.


захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спінальна_м%27язова_атрофія&oldid=38275087