Сталінештська волость — Вікіпедія
Сталінештська волость | ||||
Центр | Сталінешти | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 18 029 (1886) | |||
Населення | 9865 осіб (1886) | |||
Густота | 50.1 осіб / км² | |||
Сталінештська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Хотинського повіту Бессарабської губернії.
Станом на 1886 рік — складалася з 16 поселень, 16 сільських громад. Населення — 9865 осіб (5109 чоловічої статі та 4756 — жіночої), 2211 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 10187 | 7200 |
Приватної власності | 7332 | 6256 |
Казенної власності | 105 | — |
Іншої власності | 405 | 405 |
Загалом | 18029 | 13861 |
Основні поселення волості:
- Сталінешти — село царачьке[2] при струмкові за 23 верст від повітового міста, 1062 особи, 215 дворів, православна церква, школа, поштова станція. За 7 верст — православна церква.
- Балкіоуці — село царачьке при річці Бульволи, 739 осіб, 173 двори, православна церква, школа.
- Белоуці — село царачьке при безіменій річці, 739 осіб, 185 дворів, православна церква.
- Гиждев — село царачьке, 376 осіб, 139 двори, православна церква, етап.
- Костичани — село царачьке при річці Прут, 508 осіб, 118 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок.
- Кошуляни — село царачьке при річці Прут, 415 осіб, 102 двори, кордон.
- Негринці — село царачьке при річці Прут, 310 осіб, 65 дворів, кордон.
- Несвоя — село царачьке при річці Бадані, 892 особи, 198 дворів, православна церква.
- Мамалига — село царачьке при річці Прут, 655 осіб, 187 дворів, православна церква, кордон.
- Синжера — село царачьке при безіменій річці, 371 особа, 77 двори, православна церква.
- Форостне — село царачьке при яру Борич, 629 осіб, 163 двори, православна церква.
- Шедрани — село царачьке при річці Прут, 516 осіб, 140 дворів, кордон.
- Щербинці — село царачьке, 617 осіб, 173 двори, православна церква.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ власницьке
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |