Станція — Вікіпедія

Ста́нція — багатозначний термін. Відоме і застаріле значення цього слова — «тимчасове розквартирування», «постій», «квартира»: «бути на станції», «станцією стояти» означало «бути на постої»[1][2].

Походження слова станція неясне: за однією з версій, воно походить від італ. stanza, stanzia («кімната», «житло») < нар.-лат. stantia < лат. statio («стоянка, зупинка»); за іншою — від пол. stacja («станція», «квартира») < лат. statio[3], а поява звука н викликана впливом слова стан[4]. Відоме вживання слова «стація» в значенні «станція» й у діалектах української мови[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Станція // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Станція // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  4. М. Р. Фасмер. Станция // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
  5. Стація // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]