Річиця (рукав Дніпра) — Вікіпедія
Річиця | |
---|---|
Витік | з р.Дніпро, м.Дніпро, Сухачівка, в районі вулиці Доблесна |
Гирло | Діївська затока р. Дніпро, м. Дніпро, в районі житлового масиву Покровський |
Країни: | ![]() |
Довжина | 7,4 км |
Притоки: | Праві: Біла балка, Протока Гідропаркова, Кринична балка Ліва: Річище Чаплине |
Річиця або Річище також Старий Дніпро, на мапі Катеринославської губернії 1821 року Річище Мілкувате[1] — рукав річки Дніпро в Новокодацькому районі міста Дніпро. Відділяється від основного русла біля вулиці Доблесна.
Протікає у Діївському лісопарку біля житлових масивів селища Сухачівка, Діївка-2, Діївка-1, Парус-2, Парус-1 і Покровський, утворюючи з лівого боку два великих острови порослі лісом з заплавними піщаними луками на верхньому з яких розташовані пляжі та бази відпочинку.
У нижній течії Річиця розбивається на протоки, у вигляді дельти (більш відома як Діївські плавні), в якій розташовані озера Бабине, Болгарське, Гідропаркове, Дубове[2], Копитянка, Чеберівка, саги, єрики, болота та острови (наприклад — Болгарський[3]) та півострови — як-от Півострів Дня Літа, що знаходиться в гирлі протоки. Одна з найбільших проток, що відокремлюються від Річиці — Боброва, яка вливається в озеро Болгарське. Впадає в Діївську затоку річки Дніпро біля житлового масиву Покровський[3]. Довжина протоки — 7, 4 км. , максимальна глибина заплавних озер — 0, 5 -1,8 м.[4].
Праві притоки Річиці — протока, що витікає з озера Гідропаркове, інші — струмки з балок Біла та Кринична нині не добігають до свого гирла. Лівою притокою є протока Дніпра Річище Чаплине, в руслі якої розташоване озеро Дубове. В нинішній час Річиця дуже замулена і заросла очеретом, ряскою та сальвінією. В руслі Річиці ростуть латаття біле, глечики жовті, рідкісні види рослин як-от ценоза тілорізу алоєвидного[4].
В нижній течії річки в теплу пору року відбуваються сплави на каяках каяк - клубу "Дніпро".
- ↑ Інтерактивні історичні карти м. Дніпро - Мапа Катеринославської губернії 1821 року.
- ↑ Днепропетровск: универсальный атлас (рос.) . Киев: ГНПП «Картография». 2013. с. 21—22.
- ↑ а б Днепропетровск: план-схема (рос.) . Киев: Киевская военно-картографическая фабрика. 2007.
- ↑ а б Барановський Б., Дем'янов В., Грицан Д. (2009 р.). Діївські плавні — Дніпропетровська Венеція чи очеретові болота? (PDF) (укр.) . libr. dp. ua. Процитовано 16.01.2017.[недоступне посилання з вересня 2019]