Стела Меша — Вікіпедія

Стела Меша
Дата створення / заснування 840 до н. е.
Зображення
Країна  Йорданія
Місце розташування Room 303d
Власник French Stated
Видання або переклади The Inscription on the Stele of Méšaʿd
Творець Меша
Мова твору або назви Моавітська мова
Замовник Меша
З матеріалу базальт
Персонажі Меша, Омрі, Хамос і Тетраграматон
У збірках Department of Near Eastern Antiquities of the Louvred
Інвентарний номер AO 5066
Абетка палеоєврейське письмо
Першовідкривач або винахідник Frederick Augustus Kleind
Дата відкриття (винаходу) 1868
Місце відкриття Дібан
Ширина 60 см
Висота 100 см
Товщина 37 см
Вертикальна глибина 60 см
Мапа
CMNS: Стела Меша у Вікісховищі

31°29′56″ пн. ш. 35°47′08″ сх. д. / 31.498889° пн. ш. 35.785556° сх. д. / 31.498889; 35.785556

Фото стели бл. 1891

Стела царя Меша (відома у XIX столітті як «Моавітський камінь») є чорним базальтовим артефактом, що містить напис, зроблений у IX столітті до н. е. царем Моаву на ім'я Меша.

Знахідка

[ред. | ред. код]

Стелу знайшов ельзаський священик Клайн у серпні 1868 року у Дібані на території сучасної Йорданії. Напис моавітською мовою, імовірно, містив понад 35 рядків, з яких перші 30 чудово збереглись, наступні ж за ними рядки мають лише уривки фраз, а принаймні два останні рядки цілком втрачено.

Розміри стели:

  • висота — 124 см
  • ширина — 71 см
  • верхні кути закруглені, дещо звужена до гори.

Нині зберігається у Луврі. Є найбільш ретельним написом, що розповідає про північне Ізраїльське царство. Стела була зведена царем Меша у пам'ять про його перемоги та повстання проти Ізраїльського царства, що його він здійснив після смерті Ахава.

За рік після відкриття артефакту місцеві араби, які довідались, що стелу заберуть, розбили її на численні фрагменти. На щастя, Шарль Симон Клермон-Ганно до того зробив зі стели паперовий зліпок (пап'є-маше), що згодом дозволило зібрати й відновити значну частину артефакту.

Напис виконано однією з форм фінікійської абетки, однак має свої особливості. Літера Хет, що часто зустрічається у стелі, відрізняється за формою від традиційного написання.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]