Стефан (Сулик) — Вікіпедія
Стефан Сулик | ||
| ||
---|---|---|
29 грудня 1980 — 29 листопада 2000 | ||
Обрання: | 29 грудня 1980 | |
Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
Попередник: | Мирослав Іван Любачівський | |
Наступник: | Стефан Сорока | |
Народження: | 2 жовтня 1924 Бальниця (Лемківщина), нині ґміна Команча, Сяноцький повіт, Підкарпатське воєводство, Польща | |
Смерть: | 6 квітня 2020 (95 років) Філадельфія, Пенсільванія, США ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[1] | |
Батько: | Михайло | |
Мати: | Марія | |
Прийняття священичого сану: | 14 червня 1952 | |
Єпископська хіротонія: | 1 березня 1981 |
Стефа́н Су́лик (2 жовтня 1924, Бальниця — 6 квітня 2020, Філадельфія) — церковний діяч, митрополит Філадельфійський Української греко-католицької церкви (1980–2000).
Народився 2 жовтня 1924 р. у неіснуючому зараз селі Бальниця на Лемківщині (Підкарпатське воєводство, Сяноцький повіт, ґміна Команча) в сім'ї Михайла і Марії Суликів[2].
Закінчив школу в Самборі в 1944 p. Родина емігрувала в зв'язку з другою світовою війною. В 1946–1948 роках навчався в українській католицькій семінарії Святого Духа в Німеччині[2]. У 1948 р. емігрував до США. Навчався в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні. Здобув ступінь ліценціата богослов'я у 1952 р.
Рукоположений на священника архієпископом Константином Богачевським 14 червня 1952 p. у Філадельфії. Душпастирював в Омазі, Небраска. Згодом працював у парафіях Святого Духа в Брукліні, Нью-Йорк (1952–1953), святого Миколая в Майнерсвілі, Пенсільванія (1953) та Пресвятої Тройці в Йонгстауні, Огайо (1953–1955)[3]. З квітня 1955 р. виконував обов'язки секретаря архієпископської канцелярії. 31 травня 1958 р. іменований папським капеланом.
З 5 жовтня 1961 року душпастирював на парафії святого Миколая у Філадельфії. Деякий час виконував обов'язки Голови церковного єпархіального суду і був єпархіальним радником. В 1962–1981 роках працював у Перт-Амбой, Нью Джерсі[3].
29 грудня 1980 р. Папа Римський Іван-Павло II призначив священника Стефана Сулика архієпископом і митрополитом Філадельфійським. Єпископська хіротонія відбулася 1 березня 1981 р. (головний святитель — Верховний Архієпископ Йосиф Сліпий, співсвятителі — єпископи Василь Лостен і Ніль Саварин, ЧСВВ).
Митрополит Сулик належав до Конференції єпископів США, був головою Міжобрядової комісії цієї Конференції.
29 листопада 2000 р. Папа Іван Павло II прийняв зречення Стефана Сулика з уряду митрополита Філадельфійського у зв'язку з досягненням ним 75-річного віку. Його наступником на Філадельфійському престолі став митрополит Стефан Сорока.
В 2001 р. у Львові вийшла книга митрополита Стефана Сулика «Як Стефан став митрополитом», де висвітлені маловідомі сторінки з історії УГКЦ кінця ХХ століття.
- ↑ https://www.catholicnews.com/services/englishnews/2020/retired-ukrainian-catholic-metropolitan-archbishop-sulyk-dies-at-95.cfm
- ↑ а б Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 95.
- ↑ а б Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988)… — P. 221.
- Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів «Каменяр», 1996. — 567 С. — ISBN 5-7745-0687-8
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)
- Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988). Annotated List of Priests Who Served Outside of Ukraine. — Rome 1988. — 284 P. (англ.)