Стоп корупції — Вікіпедія

Стоп корупції
Типнеприбуткова громадська організація
Засновано12 серпня 2015
Метазробити владу відповідальною і підзвітною громадянам, зменшити рівень корупції в органах державної служби
Сфераантикорупціяd
Країна Україна
Штаб-квартираУкраїна Україна м. Київ
Голова правлінняІгор Бондарчук

Громадська організація «Стоп корупції» — українська неприбуткова громадська організація, яка провадить громадські антикорупційні розслідування і правозахисну діяльність з метою запобігання зловживанню владою, протидії корупції і сприяння демократичним перетворенням в Україні[1][2]. Звинувачується у лоббізмі забудовників, та поширенні російського впливу[3][4].

Місія та методи діяльності

[ред. | ред. код]

Як зазначає ГО «Стоп корупції», її місія — зробити владу відповідальною і підзвітною громадянам, зменшити рівень корупції в органах державної служби[5].

Для втілення своєї місії організація активно залучає місцевих громадських активістів до правозахисної діяльності, проводить антикорупційні розслідування, має низку публікацій з антикорупційної тематики на власних інформаційних ресурсах і проводить кампанії адвокації, присвячені демократичним реформам і подоланню корупції[6][7][8].

Структура організації та фінансування

[ред. | ред. код]

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України (станом на 26 січня 2021 року на сайті Міністерства юстиції України) організація має центральний офіс, зареєстрований у Києві, і понад 60 філій, які розташовані в усіх регіонах України.

Організація повідомляє, що головним джерелом фінансування її діяльності є членські внески, доходи від авторських прав на журналістські публікації, гранти на виконання проектів від донорських організацій, добровільні пожертвування і безповоротна фінансова допомога[9].

Засновники і органи управління

[ред. | ред. код]

Громадська організація була створена за ініціативою скандально відомого забудовника Лева Парцхаладзе, який заробив свої капітали саме на будівництві і прославився забудовою історичних місць у Києві[3].

Серед засновників організації є Роман Бочкала і Богдан Хмельницький, які також є членами Правління організації[5]. Голова Правління – Ігор Бондарчук. Три зазначені особи складають керівний орган організації – Правління[10][6].

Історія організації

[ред. | ред. код]

ГО «Стоп корупції» зареєстрована  12 серпня 2015 року[11]. У 2015 році вона підтримала ініціативу Київської обласної державної адміністрації «STOP корупції в Київській області» і працювала переважно в Києві та у Київській області.[12]

У 2017 році організація поширила свою діяльність на більшість регіонів України і відкрила свої відокремлені підрозділи у 20 містах[13].

У 2016-18 роках ГО «Стоп корупції» була членом Глобальної мережі розслідувальної журналістики (ГМРЖ). Підставою для членства була наявність у цей час у складі громадської організації спеціального підрозділу з журналістами-розслідувачами, які згодом були виведені зі складу організації.[14]

Протягом 2016-2018 років представники ГО «Стоп корупції» працювали у складі Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро України. У 2020 році представник організації Роман Литвин увійшов до складу Громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції.[15]

У грудні 2020 року організація долучилась до антикорупційної ініціативи Глобального договору ООН в Україні.[16]

У лютому 2023 року організація долучилась до створення антикорупційної ради при Міністерстві оборони України.[17]

Критика і конфлікти

[ред. | ред. код]

Виключення з ГМРЖ

[ред. | ред. код]

Протягом 2018 року ГО «Стоп корупції» посилила правозахисну і адвокаційну діяльність  внаслідок чого функціонування підрозділу з розслідувальної журналістики в організації, яка одночасно провадить адвокаційну діяльність, стало неприйнятним через можливий конфлікт інтересів. Тому Рада директорів Глобальної мережі розслідувальної журналістики у вересні 2018 року призупинила членство ГО «Стоп корупції» в мережі (це стало першим таким випадком в історії GIJN, яка на момент голосування об’єднала 177 організацій з 76 країн.)[18][19], і усі розслідувальні проекти ГО «Стоп корупції» були виведені в іншу організацію «Інформаційне агентство «СтопкорТВ»[20][21].

Посилаючись на рішення Глобальної мережі розслідувальної журналістики, український журналіст Олександр Курбатов у статті на «Детектор медіа» звинуватив проект журналістських розслідувань «Стоп корупції» у непрофесійності[22]. Оскільки у статті не була представлена точка зору сторони обвинувачення, незабаром ГО «Стоп корупції» зробила власну заяву в якій пояснила, що наведені журналістом публікації «Стоп корупції» не є розслідуваннями, натомість вони відповідають жанру «правозахисної журналістики»[23].

Станом на 2024 рік відомо про припинення або обмеження у співпраці з такими організаціями як Freedom House, Міжнародна мережа журналістів-розслідувачів «SCOOP», USAID, програма МАТРА Королівства Нідерландів, Антикорупційна ініціатива Європейського союзу (EUACI), Міністерство закордонних справ Королівства Данія (DANIDA)[23].

Будівництво «Патріотики на озерах» в Києві

[ред. | ред. код]

У 2018 році у Києві загострився багатосторонній конфлікт, до якого були залучені забудовник «Патріотики на озерах» банк «Аркада», місцеві мешканці, які виступили проти нового будівництва[24], інвестори-люди[25], які вже купили тут житло і вимагають продовжити будівництво а також низка громадських організацій[26]. Протягом травня-серпня 2018 року біля будмайданчиків сталися масові зворушення і бійки учасників протестів з використанням спеціальних засобів — щитів, гумових кийків і зброї[27]. За результатами подій ГО «Стоп корупції» у травні 2018 року опублікувала свідчення нападу активістів ГО «Національні дружини» та ГО «Національний корпус» на охоронців та робітників, які перебували на будмайданчику і отримали тут важки тілесні ушкодження.[28] З іншого боку у вересні 2018 року «Національний корпус» скритикував ГО «Стоп корупції» у підтримці чинної на той момент влади і відстоюванні інтересів забудовника[29].

Проросійська діяльність та позиція

[ред. | ред. код]

Роман Бочкала у 2014 році він схвально коментував відео із анексією АР Крим та наругою над українським прапором, а 2020 року він був призначений директором однієї зі шкіл у Джанкої анексованого Криму. Відомо що Богдан Хмельницький у 2014 році ходив по Майдану з георгіївською стрічкою. У 2021 році медіаменеджерів та діячів Бочкалу та Хмельницького зафільмували у Києво-Печерській Лаврі, куди вони ходили вітати митрополита московської церкви[30].

Впродовж 2019-2021 рр. «СтопКор» активно підтримував тему «плівок Деркача», які, за даними НАБУ, є спецоперацією ФСБ. Своїм інформаційним висвітленням «СтопКор» системно допоміг у цій підривній діяльності людині, яка багато років організовувала систему російського контролю і впливу на українську атомну енергетику. З кінця 2021 року, коли українські правоохоронні органи і спецслужби почали отримувати оперативну інформацію стосовно Деркача та почали слідчі дії, «СтопКор» різко змінив вектор в своїх публікаціях та почав висвітлювати його як держзрадника[30].

Влітку 2022 року «СтопКор» випустив сюжет у якому підтримував російського бізнесмена Владіміра Крупчака[30].

Заангажованість

[ред. | ред. код]

У 2019 році ГО «Стоп Корупції» була помітно задіяна в протестах та мітингах проти голів Нацбанку України Валерії Гонтаревої та Якова Смолія а також тодішньої очільниці Міністерства охорони здоров’я Уляни Супрун, на сайті «СтопКору» виходили негативні публікації про неї[30].

«СтопКор» помічений у рекламі секти Духовного центру «Відродження» Володимира Мунтяна[30].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

У 2016 році організація провела розслідування схем розкрадання лісу з зони відчуження Чорнобильської АЕС[31][32]. Розслідування набуло світового резонансу[33][34][35][36][37], а квітні 2016 року журналіст Andrew E. Kramer у великій статті у New York Times розповів про проблеми корупції у зоні відчуження ЧАЄС на підставі розслідування журналістів «Стоп корупції»[38].

У 2017 році журналісти ГО «Стоп корупції» Олександр Мамай і Наталя Мальцева стали переможцями першого Конкурсу журналістських розслідувань імені Василя Сергієнка у номінації «Найкраще телевізійне розслідування» з сюжетом «Корупційні схеми незаконного видобутку піску у Київський області», який вийшов на 5 каналі національного телебачення[39].

Проєкти організації

[ред. | ред. код]
  • Моніторинг місцевих виборів в Україні у 2020 році.[40][41][42][43]
  • Медіа моніторинг і моніторинг порушень виборчого законодавства під час парламентських виборів в Україні в 2019 році.[44][45]
  • Моніторинг порушень виборчого законодавства під час президентських виборів в Україні в 2019 році.[46][47]
  • 2017-2019 роки: «Залучення місцевих громад у антикорупційні адвокасі-кампанії за допомогою антикорупційних громадянських розслідувань, нагляду та громадянської освіти» за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського союзу.[48][49][50]
  • 2018-2019 роки: «Професіоналізація громадянської розслідувальної журналістики в регіонах України» за підтримки Посольства США в Україні.[51][52]
  • 2018 рік: «Інформаційно-аналітичне ток-шоу «Час можливостей» спільно з 5 каналом національного телебачення за підтримки ПР ООН.[53][54]
  • 2017 рік: «Громадський моніторинговий офіс у м. Святогірськ» за підтримки Центру Політико-правових реформ і Програми МАТРА Королівства Нідерландів в рамках проекту «Посилення спроможності організацій громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ».[55][53]
  • Програми «Стоп корупції» у телевізійному форматі виходили щотижнево у прайм-тайм на 5 каналі національного телебачення (протягом 2015-2019 років)[56] і на каналі «Правда тут»[57][57]. На початку 2020 року організація повністю перейшла на незалежні цифрові платформи поширення медійної продукції.[58]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Громадська організація. ГО "Стоп корупції" (укр.). Процитовано 12 січня 2021.
  2. ↑ Київський рибоохоронний патруль підписав меморандум про співпрацю з ГО Стоп корупції. kv.darg.gov.ua. Процитовано 12 січня 2021.
  3. ↑ а б Курбатов, Олександр (6 березня 2019). «Стоп корупції»: спадкова хвороба. detector.media (укр.). Процитовано 8 серпня 2024.
  4. ↑ «Стоп Корупції»: зразкові агенти впливу “на замовлення”?. LB.ua. 2 серпня 2024. Процитовано 8 серпня 2024.
  5. ↑ а б Команда "Стоп корупції". ГО "Стоп корупції" (укр.). Процитовано 5 січня 2021.
  6. ↑ а б Ігор Бондарчук. kievvlast.com.ua (рос.). Процитовано 5 січня 2021.
  7. ↑ Про нас. Інформаційний портал "СтопКор" (укр.). Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021. [Архівовано 2021-01-31 у Wayback Machine.]
  8. ↑ В Києві відкрився з’їзд ГО "Стоп Корупції" з нагоди прийдешніх виборів – ЗМІ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 5 січня 2021.
  9. ↑ Громадська організація "Стоп корупції". ГО "Стоп корупції" (укр.). Процитовано 26 січня 2021.
  10. ↑ ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "СТОП КОРУПЦІЇ" - #39946405 - Основна інформація - Clarity Project. clarity-project.info. Процитовано 5 січня 2021.
  11. ↑ ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "СТОП КОРУПЦІЇ". Clarity Project. Процитовано 26 січня 2021.
  12. ↑ Яструби Парцхаладзе. На Київщині активізувалася боротьба з корупцією (+фото). kievvlast.com.ua (рос.). Процитовано 26 січня 2021.
  13. ↑ Хто в Україні очолює антикорупційний рух? Перелік найбільших антикорупційних проектів | Українська Енергетика. ua-energy.org (укр.). Процитовано 26 січня 2021.
  14. ↑ "СтопКор" став членом Глобальної мережі розслідувальної журналістики | СтопКор - корупція, хабарництво, компромат, останні новини. Інформаційний портал "СтопКор" (укр.). 17 грудня 2016. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2021. [Архівовано 2022-02-23 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Склад Громадської ради. Національне агентство з питань запобігання корупції (укр.). Процитовано 5 січня 2021.
  16. ↑ Низка українських компаній та організацій підписали антикорупційний меморандум Глобального договору ООН в Україні. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 26 січня 2021.
  17. ↑ Радіо Свобода (13 лютого 2023). До створення антикорупційного органу при Міноборони долучилися 13 організацій – Резніков. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
  18. ↑ Заява ГО «Стоп корупції». ГО "Стоп корупції" (укр.). 15 березня 2019. Процитовано 5 січня 2021.
  19. ↑ "Стоп корупції" виключили з Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN. imi.org.ua (укр.). Процитовано 5 січня 2021.
  20. ↑ hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 5 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ ТОВ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО СТОПКОРТВ : інформація про компанію - ЄДРПОУ, дата реєстрації, власники | VKURSI.PRO. Vkursi (укр.). Процитовано 5 січня 2021.
  22. ↑ Курбатов, Олександр (6 березня 2019). «Стоп корупції»: спадкова хвороба. detector.media (укр.). Процитовано 26 січня 2021.
  23. ↑ а б Значна частина наших публікацій відповідає жанру правозахисної журналістики – "Стоп корупції". 5 канал (укр.). Процитовано 26 січня 2021.
  24. ↑ Другий пішов: чому завмерли будмайданчики банку «Аркада». Mind.ua (укр.). Процитовано 26 січня 2021.
  25. ↑ РОКИТНА, АНАСТАСІЯ (29 травня 2020). В Києві влаштували масовий протест: перекрито рух в центрі. РБК-Україна (укр.). Процитовано 26 січня 2021.
  26. ↑ У Києві на Осокорках противники забудови побилися з поліцією, є затримані. Українська правда (укр.). Процитовано 26 січня 2021.
  27. ↑ У Києві біля будівництва на Осокорках затримали десятки озброєних осіб. РБК-Украина (рос.). Процитовано 26 січня 2021.
  28. ↑ За даними "СтопКору", представник забудовника на Осокорках отримав травму хребта (ФОТО) | СтопКор - корупція, хабарництво, компромат, останні новини. Інформаційний портал "СтопКор" (укр.). 16 травня 2018. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 26 січня 2021. [Архівовано 2021-02-04 у Wayback Machine.]
  29. ↑ ГО «Стоп корупції» або фейкові антикорупціонери на службі чинної влади (укр.). Національний корпус. 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  30. ↑ а б в г д «Стоп Корупції»: зразкові агенти впливу “на замовлення”?. LB.ua. 2 серпня 2024. Процитовано 8 серпня 2024.
  31. ↑ Незаконна вирубка лісу порушує тиху ізоляцію Чорнобиля – New York Times. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 5 лютого 2021.
  32. ↑ Зона корупції | Розслідування "Стоп Корупції". stopcor.org. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021. [Архівовано 2021-02-06 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Mirovalev, Mansur. In Chernobyl’s radioactive forest, arson and timber smuggling. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 5 лютого 2021.
  34. ↑ Chornobyl's urban explorers find evidence of logging inside exclusion zone. CBC radio.
  35. ↑ Cosimi, Di Simone (28 лютого 2020). Il problema degli incendi nei boschi radioattivi di Chernobyl. Esquire (it-IT) . Процитовано 6 лютого 2021.
  36. ↑ Visão | Chernobyl: Onde vivem fantasmas e floresce o turismo. Visão (pt-PT) . 26 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2021.
  37. ↑ Madera letal: la radiación de Chernobyl se esparce en forma de tala ilegal. www.lanacion.com.ar (ісп.). 25 квітня 2016. Процитовано 6 лютого 2021.
  38. ↑ Kramer, Andrew E. (23 квітня 2016). Chernobyl’s Silent Exclusion Zone (Except for the Logging) (Published 2016). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 лютого 2021.
  39. ↑ Оголошено переможців першого Конкурсу журналістських розслідувань імені Василя Сергієнка. detector.media (укр.). 7 жовтня 2017. Процитовано 12 січня 2021.
  40. ↑ У столиці презентували підсумки моніторингу місцевих виборів-2020 | СтопКор - корупція, хабарництво, компромат, останні новини. Інформаційний портал "СтопКор" (укр.). 19 листопада 2020. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021. [Архівовано 2021-01-31 у Wayback Machine.]
  41. ↑ Круглий стіл «МІСЦЕВІ ВИБОРИ – 2020. ТЕНДЕНЦІЇ І УРОКИ» | СтопКор - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 12 січня 2021.
  42. ↑ В Києві "Стоп корупції" розпочала підготовку регіональних активістів до місцевих виборів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 26 січня 2021.
  43. ↑ Єгорова, Анна (21 вересня 2020). 116 громадських організацій матимуть власних спостерігачів на місцевих виборах. Повний перелік. zz.detector.media (укр.). Процитовано 26 січня 2021.
  44. ↑ Ні спекуляціям на емоціях! - Моніторинг ЗМІ під час парламентських виборів. Інформаційний портал "СтопКор" (укр.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021. [Архівовано 2021-01-13 у Wayback Machine.]
  45. ↑ Головними маніпулятивними темами червня-липня стали звільнення українських моряків та повернення Росії до ПАРЄ – дослідження. Uacrisis.org (укр.). 5 липня 2019. Процитовано 26 січня 2021.
  46. ↑ «Давайте зробимо вибори чесними» - Роман Бочкала про ініціативу «Стоп політичній корупції» | СтопКор - корупція, хабарництво, компромат, останні новини. Інформаційний портал "СтопКор" (укр.). 11 лютого 2019. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021. [Архівовано 2021-01-15 у Wayback Machine.]
  47. ↑ Чесним виборам бути! – осередки "Стоп корупції" пройшли навчання для офіційних спостерігачів | СтопКор - корупція, хабарництво, компромат, останні новини. Інформаційний портал "СтопКор" (укр.). 15 березня 2019. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021. [Архівовано 2021-01-14 у Wayback Machine.]
  48. ↑ "СтопКор" отримав підтримку у своїй діяльності від Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) | СтопКор - корупція, хабарництво, компромат, останні новини. Інформаційний портал "СтопКор" (укр.). 22 січня 2018. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021. [Архівовано 2021-01-14 у Wayback Machine.]
  49. ↑ Громадські активісти започаткували ініціативу за чесні вибори «Стоп політичній корупції», яку презентували в Києві (фото, відео). press.unian.ua (укр.). Процитовано 26 січня 2021.
  50. ↑ Ще три ГО стануть офіційними спостерігачами на виборах Президента. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 26 січня 2021.
  51. ↑ Кравець, Андрій; Кравець, Андрій (16 грудня 2018). Організація "Стоп Корупції" підбила підсумки діяльності за рік. podrobnosti. Процитовано 26 січня 2021.
  52. ↑ У Києві триває тренінг із професіоналізації громадських журналістів “Стоп Корупції” – подробиці (ФОТО). Новости Киева (укр.). 17 листопада 2018. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021. [Архівовано 2021-01-31 у Wayback Machine.]
  53. ↑ а б Партнерські і донорські організації. ГО "Стоп корупції" (укр.). Процитовано 12 січня 2021.
  54. ↑ Програма "Час можливостей". 5 канал (укр.). Процитовано 12 січня 2021.
  55. ↑ Моніторинговий офіс «Стоп корупції» у Святогірську залучає місцеву громаду до протидії корупції. Інформаційний портал "СтопКор" (укр.). Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021. [Архівовано 2021-01-14 у Wayback Machine.]
  56. ↑ STOP корупції. 5 канал (укр.). Процитовано 12 січня 2021.
  57. ↑ а б Відтепер дивіться випуски “Стоп Корупції” в ефірі “Правда тут”! | СтопКор - корупція, хабарництво, компромат, останні новини. Інформаційний портал "СтопКор" (укр.). 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 12 січня 2021. [Архівовано 2021-05-18 у Wayback Machine.]
  58. ↑ Трендом 2019-го став розвиток антикорупційних діджитал платформ – Роман Бочкала | СтопКор - корупція, хабарництво, компромат, останні новини. Інформаційний портал "СтопКор" (укр.). 30 грудня 2019. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021. [Архівовано 2021-01-28 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Стоп корупції
у соціальних мережах
Стоп корупції на сайті Facebook
Стоп корупції на сайті Telegram
Стоп корупції на сайті Twitter
Стоп корупції на сайті YouTube
Стоп корупції на сайті Instagram
  • stopcor.ngo — офіційний сайт «Стоп корупції».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стоп_корупції&oldid=43879728