Сто тисяч доларів на сонці — Вікіпедія

Сто тисяч доларів на сонці
фр. Cent mille dollars au soleil
італ. 100.000 dollari al sole
Подвір'я палацу Бегія в Марракеші
Жанркінокомедія, кримінальний, пригодницький фільм
РежисерАнрі Верней
ПродюсерІрене Леріш
Ален Пуаре
Робер Сюссфельд
СценаристМішель Одіар
Анрі Верней,
Марсель Жюллиан,
Клод Вейо
На основіроману Клод Вейо[fr]
У головних
ролях
Жан-Поль Бельмондо
Ліно Вентура
Бернар Бліє
Андреа Паризі
Герт Фребе
ОператорМарсель Гріньон
КомпозиторЖорж Дельрю
МузикаЖорж Дельрю
ХудожникРобер Клавель
КінокомпаніяGaumont
Trianon Films
Дистриб'юторNetflix Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість130 хв.
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Італія Італія
Рік1964
Кошторис
Касові збори
IMDbID 0056917
РейтингIMDb: 7.1/10 зірок
Подвір'я палацу Бегія в Марракеші, де проходили зйомки фільму

«Сто тисяч доларів на сонці» (фр. Cent mille dollars au soleil, італ. 100.000 dollari al sole) — франко-італійський фільм режисера Анрі Вернея, що вийшов на екрани в 1964 році, екранізація роману Клод Вейо[fr] «Ми не поїдемо до Нігерії».

Сюжет

[ред. | ред. код]

У невеликому містечку на півночі Африки в компанії вантажоперевезень «Татко Кастільяно» троє нерозлучних водіїв, Рокко (Жан-Поль Бельмондо), Марек (Ліно Вентура) та Мітч-Мітч (Бернар Бліє), працюють під керівництвом боса на прізвисько «Буряк» (Герт Фребе), який не гребує і контрабандою. Коли на базу прибув новий трейлер, бос «Буряк» наймає людину з підробленими документами та сумнівною репутацією — Джона Штайнера (Реджинальд Кернан), оскільки в новій машині знаходиться контрабандний вантаж, який необхідно перевезти по небезпечних дорогах Сахари. Напередодні від'їзду Рокко довідується, що в новій машині знаходиться контрабандний вантаж на суму сто тисяч доларів і він вирішує викрасти автомобіль …

Ролі виконують

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Навколо фільму

[ред. | ред. код]
  • Мішель Одіар пропонував Анрі Вернею назвати фільм «60 000 доларів на сонці», але Анрі Верней збільшив суму до «100 000 доларів на сонці».
  • За словами Анрі Вернея, він хотів створити свій фільм як справжній вестерн. У ньому немає ковбоїв, але всередині двигунів вантажних автомобілів є тисячі кінських сил, і ці вантажівки тоді виглядали як справжні зірки.
  • Фінальна сцена фільму була знята на великому подвір'ї палацу Бегія[fr] в Марракеші.
  • Фільм зайняв 7-ме місце серед найприбутковіших фільмів 1964 року у Франції, його побачили майже 3,5 мільйони глядачів.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1964 — Фільм зайняв почесні місця серед кінострічок року:
    • 3-тє місце серед кращих кінобойовиків;
    • 5-те місце серед кращих пригодницький фільмів;
    • 15-те місце серед кращих кінокомедій;
    • 24-те місце серед кращих зарубіжних фільмів.

Посилання

[ред. | ред. код]