Сугоняко Олександр Анатолійович — Вікіпедія
Олександр Анатолійович Сугоняко | |
---|---|
Народився | 24 квітня 1953 (71 рік) с. Араповичі, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | політик, економіст |
Членство | Верховна Рада України I скликання |
Посада | народний депутат України[1] |
Партія | безпартійний |
Нагороди | |
Сайт | sugonyako.info |
|
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
1-го скликання | |||
безпартійний (Народна Рада) | 15 травня 1990 | — | 10 травня 1994 |
Олекса́ндр Анато́лійович Сугоня́ко (* 24 квітня 1953, Араповичі, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область) — український політик, економіст і громадський діяч, колишній президент Асоціації українських банків (АУБ) до 2018 року, керівник приватного підприємства «Десна», а також шеф-редактор київської духовно-просвітницької газети "Наша віра", заснованої Євгеном Сверстюком, перед її закриттям у кінці 2019 року.
Народився в селянській родині. У 1975 році закінчив Вінницький філіал Київського політехнічного інституту. За фахом — радіоінженер.
З 1975 року — робітник цеху регулювання електронних приладів заводу радіовиробів міста Кіровограду.
З 1977 року — служба в Радянській армії.
З 1979 року — старший електрик шляхового зв'язку, старший інженер, начальник Житомирського цеху виробничого експлуатаційно-технічного вузла шляхового зв'язку.
З 1981 року — начальник Житомирського районного вузла зв'язку.
З 1985 року — старший інженер, інженер економіст, викладач політекономії Житомирського філіалу Київського політехнічного інституту.
З травня по жовтень 1986 року брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.
В 2001-2005 роках - голова оргкомітету Всеукраїнської громадської організації “Громадянська позиція”.[2]
Один із засновників та організаторів діяльності Громадянського фронту сприяння перебудові на Житомирщині у 1989—1990 рр.
До української політики був уведений житомирською журналісткою Аллою Ярошинською, в якої був довіреною особою на виборах народних депутатів СРСР. У 1990 році Ярошинська запропонувала його кандидатуру на вибори до ВР УРСР 12-го скликання. В другому турі був обраний народним депутатом України в Корольовському виборчому окрузі № 154 (Житомир). Працював у постійній Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством, займав посаду голови підкомісії. Входив до Народної Ради.
Був членом КПРС. В травні 1990 року — один із засновників Соціал-демократичної партії України, з листопада 1990 року — член Правління СДПУ, з 27 жовтня 1991 року — перший голова партії (обраний на II-му позачерговому з'їзді партії в Донецьку).
В травні 1992 року на ІІІ-му з'їзді СДПУ поступився лідерством Юрію Збітнєву (залишив з'їзд, не визнавши порушень статуту партії в його роботі). Згідно зі збірником Сергія білоконя «Хто є хто в українській політиці» (Київ, 1995, стор. 436), Сугоняко підтримував також і наступного лідера СДПУ Юрія Буздугана, який продовжує очолювати партію. Надалі відійшов від партійної діяльності, зосередившись на професійній та громадській роботі.
Займався питанням формування національної грошової системи України. Організував ряд міжнародних і національних конференцій та випуск серії книг з проблем впровадження та стабілізації національної валюти та розвитку банківської системи. В травні 1992 р. був головою оргкомітету Міжнародної конференції високого рівня «Проблеми впровадження національної валюти в країнах Центральної та Східної Європи — Практичні аспекти», що проводилась Верховною Радою України за підтримки Національного банку України та Економічної служби Президента України.
У квітні 1993 року обраний Президентом Асоціації українських банків (АУБ), займається питаннями розвитку банківської системи України, захисту інтересів комерційних банків.
В січні 2014 року, під час подій, пов'язаних з Єврореволюцією в Україні, визнав «закони про диктатуру» як такі, що не діють на підконтрольній йому території[3].
У 2018 році під час XVI З'їзду АУБ Сугоняко було увільнено з займаної посади на його прохання, а новим президентом Асоціації українських банків обрано Дубаса Андрія Богдановича(нім.)
У квітні-травні 2012 році через конфлікт між Олександром Сугоняко і головою НБУ Сергієм Арбузовим[4], найкрупніші банки України — (такі як Приватбанк, Укрсоцбанк, ВТБ[5]) заявили про свій вихід з АУБ[6].
Згідно з коментарем голови правління Укрсоцбанку Бориса Тимонькіна «не було конфлікту з АУБ, був конфлікт з певною людиною».
На початок 2012 року в Асоціації українських банків лишилися, в основному, банки, які входять до 3—4 групи за класифікацією[7] банківських активів НБУ. Таким чином, на сьогодні Олександр Сугоняко як президент АУБ презентує інтереси лише 25 % української банківської системи.
Згідно із заявою голови правління ВТБ Банка Вадима Пушкарьова, «АУБ перетворилася на кишеньковий орган, який позиціонує себе скоріш як захисник дрібних банків»[8].
«Робота Асоціації, — заявив голова правління Єврогазбанку Ростислав Павліченко — полягає у пошуку компромісу та вирішенні проблемних питань, які виникають між гравцями ринку та органами влади, а не у свідомому створенні конфліктних ситуацій. Саме тому ми прийняли рішення припинити своє членство в АУБ»[9].
Деякі джерела називають причиною того, що Олександр Сугоняко балотується у Верховну Раду, його бажання повернути минулий статус представника всієї банківської системи перед владою[10].
У 2012 році Асоціація українських банків піддавалася перевірці з боку Державної податкової інспекції та Генеральної прокуратури. Низка експертів та аналітиків вважають, що участь Олександра Сугоняко у парламентських виборах 2012 року є спробою отримання депутатській недоторканості, аби уникнути покарання за вказані порушення.
Олександр Сугоняко спростовує такі твердження: «АУБ не надає послуг, не торгує, не отримує прибутку. „Наїзд“ податківців і прокуратури є відвертим політичним тиском на організацію за її принципову професійну позицію і діяльність»[11].
Заслужений економіст України. Нагороджений медаллю „За трудову доблесть“ (1987 р.) та орденом „За заслуги“ ІІІ ступеня (1997 р.)[12].
Автор книжок „Банки: проростання крізь постсоціалізм“, „Україна: повернення до себе“ та численних публікацій з питань фінансів, економіки, політики та духовного відродження.
- ↑ http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
- ↑ “Споконвіку було Слово”: Засідання круглого столу “Церква і політика: від президентських виборів 2004 до... Радіо Свобода. 19 лютого 2005. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
- ↑ Президент Асоціації українських банків відмовився визнавати закони, прийняті в «чорний четвер» [Архівовано 2014-01-25 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ RETV. Сугоняко пояснює чому хоче відставки Арбузова. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 3 вересня 2012.
- ↑ [1]
- ↑ Українські банки один за іншим покидають АУБ. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 26 жовтня 2012.
- ↑ банки за класифікацією
- ↑ Издание From-UA: Крах инженера Сугоняко. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 26 жовтня 2012. [Архівовано 2012-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Найбільший український банк прощається з АУБ
- ↑ " Finance.ua: Можно ли доверять прогнозам главы АУБ Александра Сугоняко?
- ↑ « АУБ обвинила Налоговую в „наезде“ и „откровенном политическом давлении“
- ↑ Указ Президента України від 15 серпня 1997 року № 816/97 «Про відзначення народних депутатів України»
- Олександр Сугоняко. Персональний сайт
- Довідник „Хто є хто в Україні“, видавництво „К. І.С“
- Вісник Національного банку України. Науково-практичний журнал. Спецвипуск. 2010, червень
- Відеоінтерв'ю з О. А. Сугоняко на Finance.ua 12/08/2010»
- Відеоінтерв'ю з О. А. Сугоняко на Finance.ua 27/09/2011"
- Книга: Сугоняко О. А. Покликання України (До добродіїв — творців, в Україні сущих). — Луцьк: ВМА «Терен», 2010
- Книга: Сугоняко О. А. Україна: повернення до себе. — К. : Юніверс, 2000
- Олександр Сугоняко: Повернення до себе. Інтерв'ю з президентом АУБ про релігію та навернення до віри
- Відео: Національний круглий стіл. Олександр Сугоняко
- Відео: RETV. Сугоняко пояснює чому хоче відставки Арбузова
- АУБ: 20-річна боротьба. Фільм про історію становлення та діяльність Асоціації українських банків та національної банківської системи України
- Лихочас: Заявление Сугоняко провоцирует конфликт между АУБ и НБУ(рос.)
- НАБУ о критике Нацбанка: заявления Сугоняко вредят финансовому рынку(рос.)
- Как Александр Сугоняко съезжал с темы, или «не грузите, да не грузимы будете»!(рос.)