Судова експертиза — Вікіпедія

Судо́ва експерти́за (від лат. expertus — той, що знає з досвіду, досвідчений) — це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду^[1].

Судова експертиза є однією з різновидів експертизи, яка володіє особливими ознаками, описаними в процесуальному законі. Як і всіляка інша експертиза, судова експертиза становить собою спеціальне дослідження. Судова експертиза — це опосередкований засіб доказування, сутність якого полягає в тому, що уповноважена процесуальним законом особа (слідчий, прокурор, суд) доручає судовому експерту вирішити поставлені перед ним питання, а судовий експерт, користуючись своїми спеціальними знаннями, проводить дослідження наданих йому матеріалів і надає висновок, який використовується як джерело доказів^[2] у кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному судовому процесі, у справах про адміністративні правопорушення, а також у виконавчому провадженні.

Законодавство України про судову експертизу складається з низки нормативно-правових актів:

• Закон України «Про судову експертизу»^[3];
• Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Затверджено Наказом Міністерства юстиції України  08.01.1998  № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5 , із змінами внесеними Наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2015 року № 1350/5).
• Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затв. Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р. № 6^[4];
• Порядок ведення державного Реєстру атестованих судових експертів, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 29.03.2012 № 492/5^[5];
• Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5^[6];
• інші законодавчі акти.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про судову експертизу, застосовуються правила міжнародного договору України^[7].

Принципи (лат. principium — початок, основа) судово-експертної діяльності — це керівні основоположні теоретичні та практичні засади, що становлять основу судової експертизи та практичної діяльності судового експерта в межах його законних повноважень, прав та обов'язків.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах:

1. Законності. Всі дії у процесі судово-експертної діяльності повинні знаходитися в рамках закону та відповідати йому;
2. Дотримання прав, свобод, та законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
3. Незалежності судового експерта. Експерт не повинен знаходитися в будь-якій залежності (матеріальній або службовій) від будь-якої зі сторін, органів досудового розслідування та суду;
4. Допустимості використання методів, засобів та способів проведення експертних досліджень;
5. Повноти та об'єктивності експертних досліджень;
6. Максимального збереження об'єктів експертного дослідження. Це принцип, основою якого є намагання заподіяти мінімального ушкодження об'єкта експертного дослідження;
7. Дотримання професійної етики судового експерта^[8].

Як зазначає В. О. Комаха, об'єкти судової експертизи — це матеріальні носії інформації про факти і події, що досліджуються експертом. Об'єктами судової експертизи, головним чином, є речові докази. Наприклад, сліди, механізми, сипучі, рідкі тіла, виділення організму людини, різноманітні зразки, а також інші матеріали справи (протоколи, фотографії, кіноплівки тощо)^[9].

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать:

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;

експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Атестовані відповідно до закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до Реєстру^[10].

На даний час в Україні діють вісім науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту^[11]:

Відомості про атестованих судових експертів містяться за адресою Реєстру — http://rase.minjust.gov.ua/.

Класифікація судових експертиз — питання скоріше наукове, ніж законодавче. У Положенні про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів^[6] вказані лише основні види судових експертиз та експертних спеціальностей:

Питанню класифікації судових експертиз в юридичній літературі приділено значне місце. Свої класифікації пропонували О. Р. Шляховий, А. І. Вінберг, Н. Т. Малаховська, М. В. Салтевський, О. Р. Шляхов, Л. Є. Ароцкер, Г. Л. Грановський, О. Р. Росінська, С. Ф. Шумилін, О. М. Фількова, М. О. Селіванов, І. Г. Виноградов^[15].

Та одну з новітніх і найбільш повних класифікацій запропонував і опублікував В. Н. Шерстюк:

Судово-біологічні експертизи

• • дослідження об'єктів рослинного походження
  • дослідження об'єктів тваринного походження

Судово-ґрунтознавчі експертизи

• • дослідження ґрунтів

Судово-екологічні експертизи

Судові інженерно-технологічні експертизи

• • дослідження відповідності дій юридичних і фізичних осіб вимогам норм охорони праці і безпеки життєдіяльності
  • дослідження причин виникнення і розповсюдження пожеж
  • вибухотехнологічна

Судово-економічні експертизи

• • дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності
  • дослідження документів про фінансово-кредитні операції
  • дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій
  • економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності

Судові експертизи з метою охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності

• • дослідження об'єктів авторського права
  • дослідження об'єктів суміжних прав
  • дослідження, пов'язані з охороною прав на промислові зразки
  • дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин
  • дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, позначення походження товарів
  • дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем
  • дослідження, пов'язані з охороною прав на конфіденційну інформацію

Судово-мистецтвознавчі експертизи

Судово-психологічні експертизи

• • дослідження психологічних особливостей особистості, рис характеру
  • дослідження емоційних реакцій і станів
  • дослідження закономірностей перебігу психічних процесів, рівня розвитку і індивідуальних властивостей

Судово-психіатричні експертизи

• • дослідження психічного стану особистості

Судово-фармацевтичні експертизи

Судово-медичні експертизи

• • дослідження трупа
  • дослідження живих осіб
  • дослідження речових доказів^[16].

В. О. Комаха пропонує ділити судові експертизи за класами в залежності від своєрідності предмета спеціальних знань або об'єкта судово-експертного дослідження:

1. криміналістичні експертизи;
2. судові експертизи речовин, матеріалів і виробів із них;
3. судово-медичні експертизи;
4. судово-психіатричні експертизи;
5. судово-психологічні експертизи;
6. судово-наркологічні експертизи;
7. судово-фармацевтичні та фармакологічні експертизи;
8. судові санітарно-гігієнічні та санітарно-епідеміологічні експертизи;
9. судові експертизи дослідження харчових продуктів;
10. судово-екологічні експертизи;
11. судово-сільськогосподарські експертизи;
12. судово-ветеринарні експертизи;
13. судово-біологічні експертизи;
14. судово-ґрунтознавчі експертизи;
15. судово-економічні експертизи;
16. судово-товарознавчі експертизи;
17. судові експертизи з метою оцінки цілісних майнових комплексів;
18. судові експертизи охорони права на об'єкти інтелектуальної власності;
19. судові інженерно-технічні експертизи;
20. судові інженерно-транспортні експертизи;
21. судові інженерно-технологічні експертизи;
22. судово-мистецтвознавчі експертизи;
23. судово-пробірні експертизи.

Система сучасних судових експертиз за В. М. Тертишником.

У кримінальних провадженнях нині можливе призначення та здійснення таких експертиз: криміналістичної (почеркознавчої; лінгвістичної експертизи мовлення; технічної експертизи документів; експертизи зброї та слідів і обставин її використання; трасологічної (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які провадяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічної, портретної; експертизи голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічної; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покриттів; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів; наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічної); судово-медичної; судово-психіатричної; судово-бухгалтерської; біологічної; психологічної; ґрунтознавчої; судово-хімічної; ботанічної; інженерно-технічної (інженерно-транспортної (автотехнічної, транспортно-трасологічної, залізнично-транспортної); дорожньо-технічної; будівельно-технічної; оцінно-будівельної; земельно-технічної; оцінно-земельної; експертизи з питань землеустрою; пожежно-технічної; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічної; інженерно-екологічної; електротехнічної; комп'ютерно-технічної; телекомунікаційної).

Поряд із вказаними видами інженерно-технічних експертиз експертні установи можуть провадити й інші їх види (підвиди) та комплексні технічні дослідження із залученням відповідних фахівців у певних галузях знань, зокрема авіаційного та водного транспорту; економічної: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій; товарознавчої: машин, обладнання, сировини й товарів народного споживання; автотоварознавчої; транспортно-товарознавчої; військового майна, техніки й озброєння; експертизи у сфері інтелектуальної власності: літературних і художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічної у сфері інтелектуальної власності; мистецтвознавчої; фармацевтичної; зоотехнічної; екологічної; військової^[17].

У залежності від принципу обов'язковості призначення, судові експертизи діляться на такі, що повинні бути обов'язково призначені і такі, що їх призначення залежить від слідчого чи суду (необов'язкові).

У залежності від наявності відповідних і необхідних об'єктів дослідження та їх характеристик, судові експертизи можуть мати назву: діагностичні, класифікаційні чи ідентифікаційні.

У залежності від порядку призначення судові експертизи можуть бути первинні і повторні.

У залежності від важливості висновку судового експерта, судові експертизи можуть бути основні і додаткові.

У залежності від кількості об'єктів судово-експертного дослідження, судові експертизи можуть бути малооб'єктними і багатооб'єктними.

У залежності від використання кількості послідовних методів дослідження, судові експертизи можуть бути простими і складними.

У залежності від кількості судових експертів, які проводять судово-експертне дослідження, судові експертизи можуть бути одноосібні і комісійні.

І, нарешті, у залежності від роду спеціальних знань, що використовуються, судові експертизи можуть бути однорідні і комплексні.^[18].

Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

Слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо:

1. встановлення причин смерті;
2. встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
3. визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;
4. встановлення віку особи;
5. встановлення статевої зрілості потерпілої особи.

Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової^[19].

Експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації^[20].

У цивільному, господарському, адміністративному процесах для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Сторони мають право домовитися про залучення експертами певних осіб. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом.

У цивільному процесі призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1. характер і ступінь ушкодження здоров'я;
2. психічний стан особи;
3. вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати^[21].

Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає експерта або спеціаліста (у разі необхідності — кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна — суб'єктів оціночної діяльності — суб'єктів господарювання^[22].

• Акт судової експертизи // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
• Висновок судово-медичного експерта // Юридична енциклопедія
• Експертиза судова // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Кабінети науково-судової експертизи // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Верховний Суд; Постанова від 30.05.1997 № 8
• Про деякі питання практики призначення судової експертизи: Вищий господарський суд; Постанова від 23.03.2012 № 4
• Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності: Вищий господарський суд; Постанова від 23.03.2012 № 5
• Самкова Є. Судова експертиза у господарському процесі // Правовий тиждень. — 2012. — № 16-17, 28 квітня
• Волков А. Судова експертиза в господарському процесі // Юридична газета. — 2006. — № 18 (78), 28 вересня
• Судова експертиза в сфері інтелектуальної власності
• Реєстр методик проведення судових експертиз
• Сайт Союзу експертів України

• Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. : Т. 20 : Криміналістика, судова експертиза, юридична психологія / Авдєєва Г. К. та ін. ; редкол.: В. Ю. Шепітько (голова) та ін. ; Нац. акад. прав. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. — Харків: Право, 2018. — 951 с. : іл., фот. — ISBN 978-966-937-250-5
• Галаган В. І. Процесуальний порядок і тактика одержання зразків для експертного дослідження у кримінальному судочинстві України: монографія / В. І. Галаган, О. В. Козак. — Донецьк: ТОВ " ВПП « Промінь», 2012. — 240 с.
• Голубятников С. П. Основы бухгалтерского учета и судебно-бухгалтерской экспертизы / С. П. Голубятников, Н. В. Кудрявцева. — М. 1976. – 336 с.
• Експертизи у судовій практиці / [Арсенюк Т. М., Беляк Ю. М., Бояров В. І. та інші]: За заг. ред. В. Г. Гончаренка. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 388 с.
• Експертизи на досудовому слідстві: навчальний посібник / Є. І. Макаренко, О. В. Негодченко, В. М. Тертишник. — Дніпропетровськ, 2001. — 204 с.
• Калашникова О. Л. Основи мистецтвознавчої експертизи та вартісної оцінки культурних цінностей: підручник / О. Л. Калашникова. — К.: Знання, 2006. — 477 с.
• Клименко Н. І. Судова експертологія: курс лекцій: навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл / Н. І. Клименко.- К.: Ін Юре, 2007. — 528 с.
• Котюк І. І. Теоретичні аспекти криміналістичної ідентифікації: Монографія / І. І. Котюк. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. — 208 с.
• Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів : підруч. [для студ. юрид. вищ. навч. закл.] / За ред. проф. В. Ю. Шепітька. – Х. : Право, 1998. – 376 с.
• Криміналістика: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [К. О. Чаплинський, О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, Ю. А. Чаплинська]. — Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, Ліра ЛТД, 2014. — 380 с.
• Організаційні основи проведення окремих видів судових експертиз: навч. посіб. / Л. Ф. Гула, О. М. Гумін. — Львів: Львівська політехніка, 2018. — 428 с. — ISBN 966-941-243-0.
• Основи судової експертизи: навчальний посібник / авт.-уклад.: Л. М. Головченко, А. І. Лозовий, Е. Б. Сімакова-Єфремян та ін. — Х. : Право, 2016. — 928 с. — URL: http://cul.com.ua/preview/ose.pdf
• Пиріг І. В. Теоретико-прикладні проблеми експертного забезпечення досудового розслідування: монографія / І. В. Пиріг — Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2015. — 432 с.
• Пиріг І. В. Судова експертологія: проблеми формування предмета та системи науки / І. В. Пиріг // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2013. — № 2 (66). — С. 485—493.
• Спіріна І. Д. Судово-психіатрична експертиза: Навчальний посібник / І. Д. Спіріна. — Дніпропетровськ, 1999.
• Судова експертологія у кримінальному судочинстві: наук.-практ. вид. для працівників підрозд. дізнання та досуд. слідства органів внутр. справ / [Сибірна Р. І., Бараняк В. М., Пряхін Є. В. та ін.] ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2009. — 83 с. : іл., табл.
• Судово-товарознавча експертиза: практикум: навч. посіб. / Барна М. Ю., Коваль М. Н. ; Центр. спілка спожив. т-в України, Львів. торг-екон. ун-т. — Львів: Вид-во Львів. торг.-екон. ун-ту, 2017. — 255 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 103—108 (67 назв). — 300 пр. — ISBN 978-617-602-194-0.
• Теорія доказів: підручник / К. В. Антонов, О. В. Сачко, В. М. Тертишник, В. Г. Уваров / За заг. ред. В. М. Тертишника. — Київ: Алерта, 2015. — 294 с.
• Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: зб. наук. пр. / Харків. н.-д. ін-т судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса, Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». — Харків: Право, 2001. — Виходить двічі на рік. — ISSN 1993-0917 (коротко про видання на сайті НБУВ)
• Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України. Видання 17-те доповн. і перероб. / В. М. Тертишник.  К.: Правова єдність, 2020.  1088 с.
• Шумило М. Є. Непрямі докази в кримінальному поцесі: Монографія / М. Є. Шумило, О. К. Тугарова. — Х. СПДФО Боровін О. В., 2012. — 206 с.
• Судова експертологія: курс лекцій для слухачів магістратури юридичних вузів /  Тертишник В. М., Варава В. В., Сачко О. В. / За заг. ред. д.ю.н, професора В. М. Тертишника. Дніпро: ЛІРА, 2021. 208 c.