Сулейман-Стальський район — Вікіпедія

Сулейман-Стальський район
Сулейман-Стальский район
Герб Прапор
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Дагестан
Утворений:	1929
Населення (2014):	57 661
Площа:	666,3 км²
Густота населення:	56,54 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	село Касумкент
Кількість сільських поселень:	16
Влада

Сулейман-Стальський район (лезгин. СтІал Сулейманан район) — муніципальний район Дагестану, Росія.

Адміністративний центр — село Касумкент. Відстань до республіканського центру — Махачкали — 200 км, до найближчого міста Дербента й залізниці — 40 км.

Розташований на низинній передгірській території Республіки Дагестан. Межує на півночі і заході з Табасаранським і Хівським, на півдні — з Курахським, на сході — з Магарамкентським і Дербентським районами республіки. Площа території — 666,3 км², або 1,4 % від загальної площі Дагестану.

Клімат в районі перехідний від помірного до субтропічного, напівсухого, в гірській частині помірно-континентальний. В Адміністративному центрі району (село Касумкент) в середньому температура повітря протягом року коливається від -11 °C до + 37 °C. Абсолютний мінімум -21,6 °C, максимум + 41,6 °C.

З екзотичних фруктів в районі ростуть гранат, хурма, інжир і частково ківі.

Постановою 4-ї сесії ДагЦІК від 22.11.1928 г.із Гюнейського, Улуського, Кутур-Кюринського, а також 9 лезгінських сіл колишнього Південно-табасаранський, дільниць Кюринського округу утворений Касумкентський кантон. Постановою ВЦВК від 3.06.1929 р кантон перетворений в район. Указом ПВС РРФСР від 1.02.1963 р утворений Касумкентський сільський район, із включенням до його складу території скасованих Курахского і частини Магарамкентського районів. Указом ПВС РРФСР від 12.01.1965 р район відновлений в колишніх межах.

12 травня 1969 року, на честь сторіччя видатного поета — Сулеймана Стальського — Указом Президії Верховної Ради РРФСР Касумкентський район був перейменований в Сулейман-Стальський.

Населення — 57 661 чоловік.

Національний склад

За даними Всеросійського перепису населення 2010 року:^[1]

У всі села є автомобільне цілорічне сполучення, за винятком кількох населених пунктів в радіусі 25-30 км від районного центру, яке порушується частково в зимовий час. Всі населені пункти району електрифіковані і в багатьох є природний газ. Функціонує ретрансляційна телевізійна станція.