Тушеві картини — Вікіпедія

Тушеві картини (кит.: 水墨畫; кор. 수묵화; яп. すいぼくが, «водно-тушеві картини») — різновид традиційного монохромного живопису у країнах Східної Азії. В Китаї відомий під назвою шуймо-хуа або го-хуа, в Кореї — сумук-хва, в Японії — суйбоку-ґа або сумі-е.

Тушеві картини як вид живопису був винайдений в Китаї доби династії Тан (618—907) художником Ван Веєм. Подальший розвиток цей живопис отримав в часи правління династії Сун (960—1279). У X–XII століттях техніка малювання тушевих картин набула поширення у сусідніх Кореї, Японії та В'єтнамі.

Особливістю техніки тушевих картин є використання туші як основної фарби. Інші кольори практично не використовуються. Відтінки і передача кольорів наносяться шляхом розмивання чорнил водою. Темами картин виступають персонажі китайської чи буддистської міфології, ідеальні (тобто вигадані) пейзажі тощо.

• Туш (фарба)
• Ямато-е

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тушеві картини

• (англ.) Китайські тушеві картини
• (англ.) Картини суміе Яна Заремби