Сурков Федір Володимирович — Вікіпедія

Федір Сурков Сурков Федір Володимирович
Солдат
стрілець
Загальна інформація
Народження	3 серпня 1972(1972-08-03) м. Львів,Львівська область, Україна
Смерть	15 листопада 2024(2024-11-15) (52 роки) м. Львів,Львівська область, Україна
Псевдо	"Кравець"
Військова служба
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	125 ОБрТрО

Сурков Федір Володимирович (3 серпня 1972, м. Львів, Українська РСР, СРСР — 15 листопада 2024, м. Львів, Україна) — український підприємець, солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Федір Сурков народився 3 серпня 1972 року у місті Львові в родині військових.

Його дідусь, Сурков Федір Павлович, на честь якого його назвали, був Героєм Радянського Союзу, відзначеним за героїзм під час Другої світової війни. Військове середовище, в якому виріс Федір, наклало відбиток на його характер, виховавши в ньому дисциплінованість і відповідальність.

Через професію батька Федір провів дитинство у постійних переїздах. Родина мешкала не лише у Львові, а й у Чехії та Угорщині, що дозволило йому з дитинства відчути різноманітність культур і народів. У 1986 році Федір завершив навчання у Львівській середній школі №35.

Після закінчення школи Федір вступив до Львівського технікуму радіоелектроніки, де здобув спеціальність «Автоматика та робототехніка». Його любов до техніки переросла у справжнє хобі: він постійно займався майструванням, ремонтом і вдосконаленням різних пристроїв.

У 1993–1995 роках Федір проходив строкову службу в Криму, де служив прикордонником. Служба на кордоні зміцнила його характер, зробивши ще більш організованим і витривалим. Після завершення служби Федір займався різними професіями:

• До 1998 року працював у сфері виготовлення бруківки, де проявив себе як працьовита та відповідальна людина.
• Пізніше працював на приватній фірмі з виготовлення і продажу обладнання для пакування продукції.
• Основною сферою його діяльності стало виробництво вишиванок, завдяки чому під час служби отримав позивний «Кравець». Ця діяльність поєднувала в собі любов до національної культури та технічної творчості.

Федір був багатогранною людиною. Він захоплювався читанням і розповіданням історій, які з легкістю завойовували увагу оточення. Його любов до природи проявлялася в прогулянках Винниківським лісом разом із улюбленою собакою — бельгійською вівчаркою малінуа на ім’я Блейд. Федір виростив Блейда з тритижневого віку, присвячуючи собаці весь свій вільний час і демонструючи виняткову турботу.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Федір, попри проблеми зі здоров’ям і відсутність бойового досвіду, добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Він приєднався до 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід».^[1]

Під час служби Федір швидко здобув повагу побратимів завдяки своїй дисциплінованості, ініціативності та відповідальному підходу до завдань. Його технічні знання у сфері радіоелектроніки стали надзвичайно корисними: він проводив навчання для побратимів, програмував і налаштовував радіостанції, що підвищувало ефективність підрозділу.

У серпні 2022 року Федір у складі свого підрозділу брав участь у бойових діях поблизу села Торське, Донецької області. Перебуваючи на передових позиціях, він не лише виконував бойові завдання, а й допомагав пораненим, надаючи домедичну допомогу. Його авторитет і вміння підтримувати побратимів у стресових умовах допомагали іншим долати страх і невпевненість.

Через загострення проблем зі здоров’ям Федора його прикомандирували до 540-го зенітного ракетного Львівського полку імені гетьмана Івана Виговського. Там він долучився до роботи в складі групи ППО, захищаючи Львів від ворожих обстрілів. Ця діяльність вимагала від нього високого рівня технічної компетентності та зосередженості.^[2]

15 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання з охорони Львова Федір Сурков загинув унаслідок дорожньо-транспортної пригоди. У трагічному інциденті загинули всі члени його групи.^[3]

Федір Сурков залишив по собі пам’ять як відданий захисник України, технічно обдарований і чуйний до оточуючих. Його життєвий шлях є прикладом мужності, самовідданості та любові до своєї країни. У листопаді 2024 року Федора поховали з усіма військовими почестями на полі почесних поховань у м. Львів.^[4]