Сьохо-Мару (1936) — Вікіпедія

Історія
Японія
Назва:	Шохо-Мару (Shoho Maru) Сьохо-Мару (Syoho Maru)
Власник:	Simatani Kisen Імперський флот Японії
Будівник:	Mitsui Bussan
Будівельний номер:	229
Завершений:	1937
Доля:	31 грудня 1943 потоплене на між островами Понапе та Кусаїє
Основні характеристики
Тип:	вантажопасажирське
Тоннаж:	1936 GRT 1101 NT
Довжина:	83,7 м
Ширина:	12,2 м
Осадка:	6,4 м
Двигуни:	1 парова машина потрійного розширення, 179 к.с. (на гвинті)
Швидкість:	10 (максимальна 12) вузлів

31.12.43

Район потоплення Сьохо-Мару

Сьохо-Мару (Syoho Maru) — судно, яке під час Другої світової війни брало участь у операціях японських збройних сил на Маршаллових островах.

Судно спорудили в 1937 році на верфі Mitsui Bussan у Тамі на замовлення компанії Simatani Kisen. Як силову установку для нього використали парову машину потрійного розширення, при цьому вугільний бункер ємністю 360 тонн забезпечував дальність плавання у 3800 миль.

Певний час судно було відоме як Шохо-Мару (Shoho Maru), проте невдовзі назву уточнили до Сьохо-Мару.

У 1941-му судно реквізували для потреб Імперського флоту Японії.

28 листопада 1943-го судно вийшло з Йокосуки у складі конвою №3128, який 12 грудня прибув на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції в цілому ряді архіпелагів). Наприкінці 1943 року Сьохо-Мару перебувало у східній частині Каролінських островів. 31 грудня в районі за дві з половиною сотні кілометрів на південний схід від острова Понпеї та за три сотні кілометрів на північний захід від Кусаїє його перестрів та потопив американський підводний човен USS Greenling.^[1][2][3]