Сьюзан Блейклі — Вікіпедія

Сьюзан Блейклі
англ. Susan Blakely
Дата народження	7 вересня 1948(1948-09-07)[1] (76 років)
Місце народження	Франкфурт-на-Майні, Дармштадт, Гессен, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Громадянство	США
Alma mater	Neighborhood Playhouse School of the Theatred і University of Texas at El Pasod
Професія	акторка, телеакторка, кіноакторка
Нагороди	Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у телесеріалі — драма (1976)
IMDb	ID 0086806
Сьюзан Блейклі у Вікісховищі

Сьюзан Блейклі (7 вересня 1948(1948-09-07), Франкфурт-на-Майні, окупована союзниками Німеччина) — американська акторка та модель, найбільш відома головною роллю в міні-серіалі ABC 1976 року «Багач, бідняк», за яку отримала нагороду «Золотий глобус» як найкраща акторка в драматичному телесеріалі. Знімалася у таких фільмах, як Пекло в піднебессі (1974), Report to the Commissioner (1975), Капоне (1975), The Concorde. . . Аеропорт '79 (1979) та Щосили (1987).

Народилася у Франкфурті (Німеччина) в сім'ї американців Мері Луїзи, колишньої вчительки мистецтва, і полковника Ларрі Блейклі, кадрового офіцера американської армії.^[2] Після навчання в Техаському університеті в Ель-Пасо вона переїхала до Нью-Йорка та вивчала акторську майстерність у Воррена Робертсона, Лі Страсберга, Сенфорда Мейснера^[3] у Neighborhood Playhouse^[4], а пізніше навчалася у Чарльза Конрада та Ворнера Лафліна в Лос-Анджелесі.

Сьюзан Блейклі почала професійну кар'єру моделі в 1967 році в модельному агентстві Ford, а в 1970 році знялася в телевізійній рекламі гелю для укладання волосся Dippity-Do.^[2][5]

Сьюзан Блейклі прибула до Голлівуду на початку 1970-х і почала зніматися в ролях другого плану у таких фільмах, як «Дикуни», «Якими ми були» та «Лорди Флетбуша». Її першою великою роллю була Петті Сіммонс у фільмі-катастрофі 1974 року «Пекло в піднебессі». Наступного року виконала головні жіночі ролі у фільмах «Доповідь комісару» разом із Майклом Моріарті та Капоне з Беном Газзарою.

Блейклі отримала широке визнання критики головною роллю в телесеріалі ABC 1976 року «Багач, бідняк», заснованому на однойменному романі 1969 року Ірвіна Шоу. За свою гру Блейклі виграла тогорічний «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у драматичному телевізійному серіалі та була номінована на «Еммі» за найкращу жіночу роль у мінісеріалі або телефільмі.^[6] Наступного року вона отримала другу номінацію на премію «Еммі», коли повторила свою роль у фільмі «Багач, бідняк, книга II».^[6] Після успіху на телебаченні Сьюзан Блейклі виконала головні ролі у двох фільмах 1979 року: фільмі-катастрофі «Конкорд». . . Аеропорт '79 з Аленом Делоном та спортивній драмі «Мрійник» з Тімом Метісоном.

Протягом 1980-х та 1990-х років Блейклі грала головні ролі в багатьох фільмах, знятих для телебачення. Втілила Френсіс Фармер у фільмі 1982 року, заснованому на автобіографії Фармер, «Чи справді буде ранок?», за який була номінована на премію «Золотий глобус» як найкраща акторка в мінісеріалі або телефільмі. Зіграла Єву Браун разом з Ентоні Гопкінсом у біографічному фільмі про Адольфа Гітлера «Бункер» (1981) та Джоан Кеннеді в «Історії Теда Кеннеді-молодшого» (1986).

Сьюзан Блейклі знялася в таких повнометражних фільмах, як Щосили (1987), My Mom's a Werewolf (1989) та Crime of Hate (2005). Та в телесеріалах Це — ми та NCIS, а раніше — в Готель, Сутінкова зона, Скат, Гребінь сокола, Вона написала вбивство, Частини тіла, Брати і сестри, Південна територія, Два з половиною чоловіки, У розпалі ночі (телесеріал 1988 року), а також Звабливі та вільні.^[7]

У 1969 році одружилася з адвокатом Тоддом Мерером, розлучилася в 1981. У 1982 році пошлюбила медіа-консультанта, кіно- та телепродюсера Стіва Джаффе. Вони живуть у Беверлі-Гіллз.^[5]

• Сьюзан Блейклі на сайті IMDb (англ.)
• Блейклі Сьюзан Блейклі на сайті All Movie Guide (англ.)