Сьюзен Райс — Вікіпедія
Сьюзен Райс | |
---|---|
англ. Susan E. Rice | |
24-а Радниця президента США з національної безпеки | |
1 липня 2013 — 20 січня 2017 | |
Президент | Барак Обама |
Попередник | Томас Донілон |
Наступник | Майкл Флінн |
27-а Постійна представниця США при ООН | |
26 січня 2009 — 30 червня 2013 | |
Попередник | Халілзад Залмай |
Наступник | Саманта Павер |
Народилася | 17 листопада 1964[1][2][…] (60 років) Вашингтон, США |
Відома як | дипломат, політична діячка, сценаристка |
Місце роботи | Американський університет |
Громадянство | США |
Національність | афроамериканці[4] |
Alma mater | Стенфордський університет і Новий коледж Оксфорду |
Політична партія | Демократична |
Батько | Emmett J. Riced[5] |
Мати | Lois Riced |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Сьюзен Елізабет Райс (англ. Susan Elizabeth Rice; нар. 17 листопада 1964, Вашингтон) — американська політична діячка та науковець, директор Ради внутрішньої політики США[en] з 20 січня 2021. Обіймала посаду Радниці президента США з національної безпеки із 2013 до 2017 роки в адміністрації Барака Обами, а до того була Постійною представницею США в ООН із 2009 до 2013[6].
Сьюзен Райс народилася у Вашингтоні 17 листопада 1964 в сім'ї науковців. Батько — професор економіки Емметт Дж. Райс (англ. Emmett J. Rice) — у 1979–1986 роках був членом Ради керівників Федеральної резервної системи США від округу Нью-Йорк, мати Лоїс Райс — фахівець з питань освіти.
Закінчила елітну школу для дівчаток при Національному кафедральному соборі (National Cathedral School) у Вашингтоні. 1986 року здобула ступінь бакалавра історії у Стенфордському університеті[7]. 1988 року здобула ступінь магістра, а 1990 року — доктора філософії з міжнародних відносин у Нью-коледжі Оксфорда, отримавши престижну стипендію Родса[7].
Працювала помічницею із зовнішньополітичних питань у штабі кандидата у президенти США від Демократичної партії Майкла Дукакіса на виборах 1988 року. Із 1990 до 1992 року працювала в міжнародній консалтинговій компанії «McKinsey & Company»[7].
Протягом восьмирічного президентства президента-демократа Білла Клінтона Сьюзен Райс працювала в його адміністрації на різних посадах. У 1993—1997 роках у Раді національної безпеки США (із 1993 до 1995 очолювала відділ міжнародних організацій та миротворчої діяльності, а із 1995 до 1997 року була спеціальною помічницею президента та старшою директоркою відділу африканських справ)[7]. У 1997—2001 обіймала посаду помічниці держсекретаря США з питань Африки[7]. За цей період відбулися помітні зміни у політиці США щодо Африки; наприклад, було прийнято Закон про зростання та можливості в Африці (African Growth and Opportunity Act[en]), метою якого є економічна допомога країнам Африки на південь від Сахари та покращення економічних стосунків із регіоном, а також США стали приділяти більше уваги боротьбі із ВІЛ/СНІД в Африці.
У період республіканської адміністрації Джорджа Буша-молодшого (2001 —2009) працювала в приватному секторі й у сфері досліджень, зокрема із 2002 до 2009 року працювала в Інституті Брукінгс. Також працювала радницею із зовнішньополітичних питань у президентській кампанії кандидата від Демократичної партії Джона Керрі на виборах 2004 року (на яких було переобрано Джорджа Буша) та Барака Обами на виборах 2008 року[6].
Після перемоги Обами на виборах новообраний президент номінував Райс на пост представниці США в ООН, вона була одноголосно затверджена Сенатом 22 січня 2009 року. На своєму посту в ООН Райс, серед іншого, порушила питання зміни клімату, прав жінок та ЛГБТ-спільноти як глобальних пріоритетів. Також вона захищала Ізраїль у Раді Безпеки ООН, виступала за суворі санкції проти Ірану і Північної Кореї та підтримала міжнародну військову операцію в Лівії.
Райс розглядали як потенційну кандидатку на пост Державного секретаря США, однак відмовилася брати участь у боротьбі за цю посаду на фоні політичного скандалу із її коментарями щодо атаки на американські державні установи в Бенгазі (2012 Benghazi attack[en])[6].
2013 року Райс була призначена на пост Радниці президента США з національної безпеки (один із найвищих зовнішньополітичних постів в уряді США, який не вимагає затвердження Сенату)[6]. Вона обіймала цю посаду до завершення президентства Барака Обами.
Після приходу до влади президента-республіканця Дональда Трампа Райс повернулася до наукової та освітньої діяльності, зокрема 2017 року долучилася до Американського університету, та до роботи у приватному секторі (наприклад, 2018 року стала членом ради директорів компанії Netflix).
2020 року її розглядали як імовірну кандидатку у віцепрезиденти США в парі із кандидатом у президенти від Демократичної партії Джо Байденом[8].
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ FemBio database
- ↑ GeneaStar
- ↑ BlackPast.org — 2004.
- ↑ Harris P. Susan Rice: the sharp UN ambassador fighting for her political future — The Guardian, 2012. — ISSN 1756-3224; 1354-4322
- ↑ а б в г Profile: Susan Rice. BBC. 5 червня 2013. Процитовано 5 серпня 2020.
- ↑ а б в г д Biography: Susan E. Rice. Державний департамент США (1997——2001). Процитовано 5 серпня 2020.
- ↑ Martin, Jonathan; Burns, Alexander; Glueck, Katie. Lobbying Intensifies Among V.P. Candidates as Biden’s Search Nears an End. Процитовано 5 серпня 2020.
- Публікації на C-SPAN