Сідсе Бабетт Кнудсен — Вікіпедія

Сідсе Бабетт Кнудсен
дан. Sidse Babett Knudsen
Сідсе Бабетт Кнудсен на 41-й церемонії «Сезара»
Дата народження22 листопада 1968(1968-11-22) (55 років)
Місце народженняКопенгаген, Данія
ГромадянствоДанія Данія
Професіяакторка
Роки активності1994 — наш час
IMDbID 0461746
Нагороди та премії
Боділ (1998, 2000) • Сезар (2016)
Сідсе Бабетт Кнудсен у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кнудсен.

Сідсе Бабе́тт Кну́дсен (дан. Sidse Babett Knudsen; нар. 22 листопада 1968[1], Копенгаген, Данія) — данська акторка. Лауреатка та багаторазова номінантка низки національних та міжнародних кінематографічних нагород . Вважається однією з найкращих данських акторок свого покоління[2][3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Сідсе Бабетт Кнудсен народилася 22 листопада 1968 року в Копенгагені в сім'ї фотографа Ебба Кнудсена і шкільної вчительки Сьюзен Андерсен. З 1987 по 1990 рік Сідсе навчалася акторській майстерності в паризькому «Theatre de l'Ombre», незважаючи на скромне знання французької[2]. Потім, аж до 1992 року, вона навчалася мистецтву акторської гри за «методом Лі Страсберга». Після повернення в Данію поступила на службу в експериментальний театр OVINE 302, де була задіяна в його постановках; окрім цього, співпрацювала з данським театром Betty Nansen і Королівським театром Данії.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1997 році дебютувала в кіно — головною роллю в комедії Йонаса Ельмера «Давай зникнемо». Сценарій припускав акторську імпровізацію[4], що глибоко шокувало Кнудсен, адже вона розраховувала лише на легку літню комедію[4]. Тим часом, в Данії фільм став хітом, а Кнудсен за свою гру отримала відразу дві премії — «Роберт» і «Боділ» у категоріях «Найкраща акторка».[5] Критики назвали акторську гру Кнудсен «панівною»[6].

у 1999 році Сідсе Бабетт Кнудсен зіграла роль в романтичній комедії Сюзанни Бір «Один єдиний», яка стала одним з лідерів касових зборів у Данії[7]. Фільм позначив новий напрям у сучасних данських комедіях, віддаючи повагу акторській грі Кнудсен[8]. Втілення персонажки Сус: жінки, яка вагітніє від невірного чоловіка, кохаючи іншу людину, знову приносить Кнудсен дві нагороди: «Роберт» і «Боділ», обидві в категорії «Найкраща акторка».

У 2000 році Кнудсен знову працювала з Ельмером в його новому фільмі «Світ Мони». Як і в першому фільмі режисера, Кнудсен потрібно було імпровізувати з діалогами і характером своєї героїні[9]. Роль Мони, бухгалтерки, яка намагається запобігти захопленню банку грабіжниками, перебуваючи в заручницях, принесла акторці номінацію на премію «Боділ» за найкращу жіночу роль[10].

У телевізійному політичному серіалі «Уряд» 2010 року Сідсе Бабет Кнудсен утілила образки прем'єр-міністерки Данії Біргітти Нюборг[11]. У 2014 році вийшов серіал «1864» про війну між Данським королівством і Германською конфедерацією. Партнерами Кнудсен по знімальному майданчику стали Ніколас Бро і Ларс Міккельсен.

У 2015 році Сідсе Бабет Кнудсен знялася з Фабрісом Лукіні у французькому фільмі режисера Крістіана Венсана «Горностай». За роль Дітти Лоренсен-Котер у лютому 2016 року акторка була удостоєна французької національної кінопремії «Сезар» за «Найкращу жіночу роль другого плану»[12].

У 2016 році на екрани виходить фільм «Інферно» — продовження історії про Роберта Ленгдона за однойменним романом Дена Брауна, де Сідсе Бабетт Кнудсен грає роль очільницю ВООЗ докторку Елізабет Сінскі. Її партерами по знімальному майданчику стали Том Генкс, Омар Сі, Фелісіті Джонс, Рон Говард та Бен Фостер[13].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Сідсе Бабетт Кнудсен неодружена; має сина, якого народила у 2005 році[14].

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1997 кф Тиха смерть En stille død Саллі
1997 кф Бліда Фані Fanny Farveløs
1997—1999 с Такса Taxa Мылла
1997 ф Давай зникнемо Let's Get Lost Джулі
1997 ф Терапія гіззе Thérapie russe Сідсе
1998 ф Motello Джулі
1999 ф Останній гімн Міфуне Mifunes sidste sang Біббі
1999 ф Один єдиний Den eneste ene Сас
2000 ф Макс Max Сара «Макс» Енжел
2000 ф Диво Mirakel Мона Петерсон, мати Денніса
2001 ф Світ Мони Monas verden Мона
2001 ф Поперечна пила Fukssvansen Рита
2003 ф Поглянь наліво — побачиш шведа Se til venstre, der er en svensker Катріна
2003 кф Догвілль: Пілот Dogville: The Pilot Грейс
2004—2005 с Доказ Proof Ніна Кутпрека
2004 ф Вілла «Паранойя» Villa paranoia Ольга Нолгард
2004 кф Бьорно і Бінго Bjørno & Bingo Бінго
2004 ф Факір Fakiren fra Bilbao Луїза
2006 ф Після весілля Efter brylluppet Гелен Ганссон
2007 ф З вашого дозволу Til døden os skiller Бента
2008 ф Сині чоловічки Blå mænd Лотта
2009 ф Над вулицею, під водою Over gaden under vandet Анна
2010 ф Терапія для пар Parterapi Пук Агербо
2010—2013 с Уряд Borgen Біргітта Нюборг
2012 ф Чи спить Доллі на спині? Sover Dolly på ryggen? Сандра
2014 ф Швидка прогулянка Kapgang Ліззі
2014 ф Герцог Бургундії The Duke of Burgundy Синтія
2014 с 1864 Йоганна Луїза Гейберг
2015 ф Горностай L'hermine Дітте Лоренсен-Котерет
2016 ф Голограма для короля A Hologram for the King Ханна
2016 ф Інферно Inferno доктор Елізабет Сінскі, голова ВООЗ
2016 с Західний світ Westworld Тереза Куллен
2016 ф Донька Бреста La Fille de Brest Ірен Фрашон
2017 с Електричні сни Філіпа К. Діка Philip K. Dick's Electric Dreams Джилл
2018 ф Маленька червона сукня In Fabric Джилл
2022 с Уряд Borgen Біргітта Нюборг
2023 ф Еренгард: Мистецтво зваблення Ehrengard: Forførelsens kunst велика герцогиня

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Сідсе Бабетт Кнудсен[15]
Рік Категорія/Нагорода Фільм Результат
Премія Боділ
1998 Найкраща акторка Давай зникнемо Перемога
2000 Один єдиний Перемога
2002 Світ Мони Номінація
2007 Після весілля Номінація
2015 Найкраща акторка другого плану Швидка прогулянка Номінація
Премія «Роберт»
1998 Найкраща акторка Давай зникнемо Перемога
2000 Один єдиний Перемога
2004 Поглянь наліво — побачиш шведа Номінація
2007 Після весілля Номінація
2015 Швидка прогулянка Номінація
Кінофестиваль скандинавських фільмів у Руані
2007 Найкраща акторка Після весілля Перемога
Телевізійний фестиваль в Монте-Карло
2011 Золота німфа видатній акторці (драматичний серіал) Уряд Перемога
Телевізійна премія BAFTA
2012 Найкраща жіноча роль Уряд Перемога
Премія «Сезар»
2016 Найкраща акторка другого плану Горностай Перемога [12]
2017 Найкраща акторка Донька Бреста Номінація [16]
Премія «Люм'єр» (22-га церемонія)
2017 Найкраща акторка Донька Бреста Номінація [17]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Sidse Babett Knudsen. Danske Film Database. danskefilm.dk. Процитовано 28.02.2016.
  2. ↑ а б Morten Piil, Danske Filmskuespillere, Copenhagen: Gyldendal, 2001 ISBN 87-00-46576-3
  3. ↑ Karin Schmidt, «En rigtig stjerne» [Архівовано 6 серпня 2012 у Archive.is], B.T., 23 November 2002, retrieved 27-05-2009
  4. ↑ а б (Piil, 2001, с. 240)
  5. ↑ Morten Piil, «Barbara versus Babett», Information, 10 березня 1998
  6. ↑ (Piil, 2001, с. 238)
  7. ↑ (Schepelern, 2001, с. 313)
  8. ↑ Kim Skotte, «Den Eneste Ene er et nyt kapitel i historien om den danske komedie», Politiken, 1 квітня 1999. «Med Let's Get Lost blev det slået fast, at dansk film i Sidse Babett Knudsen havde fået en skuespillerinde, som ramte en helt ny tone. En skuespillerinde med en særlig evne til at indfange den moderne kvindes usikkerhed og styrke».(дан.)
  9. ↑ Christian Monggaard, «At improvisere er at lytte», ((дан.)), Information, information.dk, 31 серпня 2001
  10. ↑ «Stor jævnbyrdighed i nomineringerne til årets Bodil-fest», B.T., 11 січня 2002. Процитовано 28.02.2016
  11. ↑ Gilbert, Gerard (5 січня 2012). Nothing Like A Dane. London: The Independent. Процитовано 28.02.2016.
  12. ↑ а б Cesar Awards: Philippe Faucon’s Drama ‘Fatima’ Wins Best Film. Variety. Процитовано 27 лютого 2015.
  13. ↑ Stine Teglgaard. Sidse Babett Knudsen i næste Dan Brown-film. kino.dk. лютий 2015. Процитовано 28.02.2016.(дан.)
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 28 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2013-06-29 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Нагороди та номінації Сідсе Бабетт Кнудсен на сайті IMDb(англ.)
  16. ↑ César 2017 : Isabelle Huppert, Gaspard Ulliel... le palmarès de la 42e cérémonie. RTL.fr (фр) . 25.02.2017. Процитовано 25.02.2017.
  17. ↑ Nominations aux Lumières 2017. Ciné+. 16 грудня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сідсе_Бабетт_Кнудсен&oldid=43885610