Сіомара Кастро — Вікіпедія

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Кастро, а друге (материне) прізвище Сарм'єнто.
Сіомара Кастро
ісп. Xiomara Castro
Сіомара Кастро
Сіомара Кастро
Сіомара Кастро у 2023 році
56-й Президент Гондурасу
Нині на посаді
На посаді з27 січня 2022
ПопередникХуан Орландо Ернандес
Перша леді Гондурасу
27 січня 2006 — 28 червня 2009
ПрезидентМануель Селая
ПопередникАґуас Окана[en]
НаступникСіомара Ґірон[en]
Народилася30 вересня 1959(1959-09-30) (65 років)
Тегусігальпа, Гондурас
Відома якполітична діячка, woman manager
КраїнаГондурас
Політична партіяЛіберальна партія Гондурасу (до 2011)
Партія свободи й перебудови[en] (2011—нині)
У шлюбі з
Мануель Селайя (одр. 1976)
ДітиXiomara Zelayad і Héctor Zelaya Castrod[1]
 Медіафайли у Вікісховищі

Іріс Сіомара Кастро Сарм'єнто (ісп. Iris Xiomara Castro Sarmiento; нар. 30 вересня 1959(19590930), Тегусігальпа, Гондурас) — гондураська політична діячка, 56-й Президент Гондурасу з 27 січня 2022 року[2]. Перша жінка на посаді президента Гондурасу[3] та перший президент, що не є членом ні Ліберальної партії, ні Національної партії відтоді як демократію було відновлено 1982 року[4]. Дружина усунутого з посади президента країни впродовж 2006—2009 рр. Мануеля Селаї. Лідерка опору державному перевороту в Гондурасі 2009 року. Кандидатка в президенти Гондурасу на виборах 2013 та 2017 року, де представляла ліву Партію свободи та відродження[en] (Libre). Здобула перемогу на президентських виборах 2021 року[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 30 вересня 1959 року в Тегусігальпі. Друга з п'яти дітей Ірен Кастро Реєса та Ольги Доріс Сарм'єнто Монтойя[6]. Отримала початкову та середню освіту в інститутах Сан-Хосе-дель-Кармен і Марії Ауксіліадори[7]. Здобула ступінь ділового адміністрування в Гондураському інституті міжамериканської культури[8].

Брала активну участь в Асоціації чоловіків та дружин членів Клубу Ротарі Катакамасу, а також у заходах, розроблених задля догляду за дітьми, які потребують допомоги, у департаменті Оланчо. Взяла участь у створенні Centro de Cuidado Diurno para Niños en Catacamas (укр. Центр щоденного догляду за дітьми в Катакамасі) з метою надання допомоги неповним сім'ям на чолі з жінками[7].

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Сіомара Кастро вперше ввійшла в політику 2005 року як організаторка жіночого осередку Ліберальної партії Гондурасу в Катакамасі, де агітувала за чоловіка Мануеля Селаю на загальних виборах 2005 року[7].

Як перша леді, Кастро відповідала за програми соціального розвитку, співпрацювала з ООН з іншими першими леді для вирішення проблем, з якими стикаються жінки, хворі на ВІЛ[9].

Після усунення з посади Мануеля Селаї 28 червня 2009 року внаслідок перевороту, Сіомара Кастро очолила рух опору, долучившись до гондурасців, які вимагали повернути Селаю[10]. Рух, відомий як Фронт національного народного опору[en], став підґрунтям для створення Партії свободи та відродження[11].

Президентські вибори 2013

[ред. | ред. код]

На президентських виборах 2013 року Сіомара Кастро балотувалася від Партії свободи та відродження; Мануель Селая не зміг балотуватись, позаяк на той момент, згідно з Конституцією, особі, яка вже обіймала посаду президента, балотуватись на посаду президента чи віцепрезидента було заборонено[12]. 17 червня 2013 року Партія свободи та відновлення офіційно висунула її кандидатуру[13]. Кастро посіла друге місце, отримавши 896 498 голосів (28.78 %). Перемогу здобув кандидат від Національної партії Гондурасу Хуан Орландо Ернандес, одержавши 1 149 302 голосів (36.89 %)[14].

Президентські вибори 2017

[ред. | ред. код]

На президентських виборах 2017 року Кастро мала намір брати участь від тієї ж Партії свободи і відродження[15], однак зняла свою кандидатуру на користь Сальвадора Насралли[en][16].

Президентські вибори 2021

[ред. | ред. код]

На президентських виборах 2021 року Кастро, як і раніше, представляла Партію свободи та відродження[17]. Сальвадор Насралла зняв свою кандидатуру на користь Кастро, ставши кандидатом у віцепрезиденти[18]. Відповідно до результатів підрахунку 45 % голосів Кастро набрала 53 %, тоді як її опонент від Національної партії та чинний на той момент мер Тегусігальпи Насрі Асфура[en] — 34 %; і Кастро, і Асфура оголосили про свою перемогу[19]. Після підрахунку трохи більше половини голосів Національна партія визнала поразку Насрі Асфури, а сам він привітав Кастро з перемогою[5].

27 січня 2022 року Кастро офіційно обійняла посаду президента Гондурасу[2][3].

Приватне життя

[ред. | ред. код]

У січні 1976 року одружилася з Мануелем Селаєю. Після одруження пара поселилась у Катакамасі, Оланчо. У шлюбі народила 4 дітей: Зое, Ектор Мануель, Гортензія Сіомара та Хосе Мануель[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://criterio.hn/un-hijo-y-sobrino-politico-de-la-presidenta-de-honduras-conforman-nuevo-gobierno/
  2. ↑ а б Перша жінка-президент вступила на посаду в Гондурасі. Інтерфакс-Україна (українською) . 28 січня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  3. ↑ а б У Гондурасі відбулася інавгурація першої жінки-президентки. Укрінформ (англійською) . 28 січня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  4. ↑ Xiomara Castro: Profile of Honduras first female president. BBC News (англійською) . 28 січня 2022. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 16 березня 2021.
  5. ↑ а б У Гондурасі на президентських виборах перемогла соціалістка. Укрінформ (українською) . 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  6. ↑ а б Xiomara Castro, marcando historia y rompiendo paradigmas. proceso.hn (іспанською) . 25 січня 2022. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  7. ↑ а б в Xiomara Castro obtuvo licenciatura en administración bajo modalidad de madurez. elheraldo.hn (іспанською) . 7 квітня 2014. Процитовано 16 березня 2022.
  8. ↑ Xiomara Castro: en una contienda llena de hombres, una mujer es favorita en Libre. elheraldo.hn (іспанською) . 11 лютого 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  9. ↑ Deposed Honduran leader’s wife leads in polls. Associated Press (англійською) . 23 червня 2013. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  10. ↑ La esposa de Zelaya encabeza una marcha a favor de su esposo en Tegucigalpa. elmundo.es (іспанською) . 7 липня 2009. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  11. ↑ Honduras: Which Side Is the US On?. The Nation (англійською) . 22 травня 2012. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  12. ↑ Honduran judges throw out single-term limit on presidency. Guardian (англійською) . 24 квітня 2015. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  13. ↑ Lanza Xiomara Castro su candidatura en Honduras. semanariovoz.com (іспанською) . 17 червня 2013. Процитовано 16 січня 2022.
  14. ↑ Resultados Presidenciales. siede.tse.hn (іспанською) . Архів оригіналу за 22 грудня 2013. Процитовано 16 березня 2022. [Архівовано 2013-12-17 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Xiomara Castro, una política decidida a cambiar a Honduras. elheraldo.hn (іспанською) . 7 березня 2017. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  16. ↑ Salvador Nasralla encabeza la alianza opositora. radiohrn.hn (іспанською) . 21 травня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 16 березня 2022. [Архівовано 2017-12-22 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Honduras election: Opposition candidate Castro in the lead. BBC News (англійською) . 29 листопада 2021. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
  18. ↑ Hondurans weary of corruption look for change in election. Associated Press (англійською) . 26 листопада 2021. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
  19. ↑ У Гондурасі про перемогу на виборах президента оголосила опозиціонерка. Укрінформ (українською) . 29 листопада 2021. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Політичні посади
Попередник:
Аґуас Окана 		Перша леді Гондурасу
2006—2009 		Наступник:
Сіомара Ґірон
Попередник:
Хуан Орландо Ернандес 		Президент Гондурасу
2022–нині 		Повноважний
1839–1982
• Моліна

• Рада міністрів • Феррера • Рада міністрів • Чавес • Рада міністрів • Ліндо • Кабаньяс • Гвардіола • Медіна • Аріас • Лейва • Сото • Рада міністрів • Л. Богран • Лейва • Васкес • П. Бонілья • Сьєрра • Аріас Бокін • М. Бонілья • Давіла • Бертран • М. Бонілья • Бертран • Агірре • Мехія Коліндрес • Ф. Богран • Лопес Гутьєррес • Тоста • Пас Барагона • Мехія Коліндрес • Каріас Андіно • Гальвес • Лосано Діас • Військова урядова рада • Вільєда Моралес • Лопес Арельяно • Крус Уклес • Лопес Арельяно • Мельгар

• Пас Гарсія
Демократична доба (з 1982)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сіомара_Кастро&oldid=43887573