Сіробаба-Климко Віра Іванівна — Вікіпедія

Сіробаба-Климко Віра Іванівна
Народження8 травня 1948(1948-05-08) (76 років)
Вовнянка, Миргородський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьхудожниця
ЧленНаціональна спілка художників України
У шлюбі зСіробаба Микола Васильович
Нагороди
Заслужений художник України
Заслужений художник України

Віра Іванівна Сіробаба-Климко (8 травня 1948, с. Вовнянка, Миргородський район, Полтавська область) — українська художниця-керамістка (фарфористка). Член Національної спілки художників України (1988). Заслужений художник України (2002). Дружина художника Миколи Васильовича Сіробаби.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась в селі Вовнянка на Полтавщині.

1969 року закінчила Миргородський керамічний технікум ім. М. Гоголя (нині — Миргородський фаховий коледж імені Миколи Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»). Педагоги з фаху — Сергій Мисак, Віталій Ханко[1].

Живе в місті Суми. Працювала провідним художником Сумського порцелянового заводу. Автор унікальних сервізів, сувенірно-подарункових виробів, декоративних наборів, скульптурних композицій.

З 1972 року учасниця обласних, республіканських, всесоюзних художніх виставок.

Твори художниці зберігаються в музеях України та приватних колекціях.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

«Таємниці лісу» (1987), «Сива давнина» (1991), «Смута» (1992), «Тихий дзвін роси» (1995), «Ворожіння» (1998), чайно-десертний набір «У полоні часу» (2000). набір для пива «Лугові роси» (2002), «Мелодія дахів» (2002), «Легенди лісу» (2004), «Мандрівник» (2006).

Музеї, в яких зберігаються твори майстрині

[ред. | ред. код]

Персональні виставки (разом з Миколою Сіробабою)

[ред. | ред. код]
  • 1994 — виставковий зал Національної спілки художників України, Київ (каталог).
  • 1996 — Центральний будинок художника, Москва (каталог).
  • 1998 — Миргородський краєзнавчий музей.
  • 1999 — Фонд сприяння розвитку мистецтв, Київ.
  • 2002 — Харківський художній музей.
  • 2004 — Будинок художника Національної спілки художників України, Київ.
  • 2005 — Музей українського народного декоративного мистецтва, Київ.
  • 2009 — Полтавський художній музей[2].
  • 2013 — Український фонд культури, Київ.
  • 2014 — Будинок художника Національної спілки художників України, Київ[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сіробаба-Климко Віра Іванівна // Художньо-мистецька спадщина Сумщини від давнини до сьогодення. — Київ : Хрещатик, 2007. — С. 61. — ISBN 966-581-344-8
  2. Джиган, В'ячеслав (8 серпня 2009). Живопис та порцеляну презентувало у галереї мистецтв мистецьке подружжя Микола Сіробаба та Віра Сіробаба-Климко. Центральний [телеканал]. Процитовано 25 березня 2022.
  3. «Діалог» — авторський проект подружжя Сіробаб. In-Art : інформаційно-аналітичний портал. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 25 березня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Білоус Л. У творчому тандемі // Культура і життя. —2005. — 16 листоп.
  • Гриценко М. Прагнення гармонії // Образотворче мистецтво. — 1994. — № 2.
  • Душа у пригорщі краси : роздуми-есе, живопис, графіка, фарфор : альбом / М. В. Сіробаба, В І. Сіробаба-Климко. — Київ : Либідь, 2009. — 192 с. : іл. — ISBN 978-966-06-0548-0.
  • Звагельський В. Б. Сіробаба–Климко Віра Іванівна // Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник / голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми : Рекл.–вид. об-ня «АСМедіа»; Сум. держ. ун-т ; Видавничий дім «Фолігрант», 2004. — С. 425.
  • Лабіринт  : [альбом] / М. В. Сіробаба, В. І. Сіробаба-Климко ; вступ. стаття В. Підгори. — К. : Мистецтво, 2000. — 144 с. : іл. — ISBN 966-577-190-6.
  • Охріменко Л. Творчо сімейний дует // Україна і світ сьогодні. —1999. — 28 лип.
  • Федорук О. Опоетизовані символи буття // Образотворче мистецтво. — 2004. — № 4.
  • Федорук О. Символи мистецького духу подружжя Сіробабів // Українська культура. — 2001. — № 3.
  • Художники Сумщини : альбом Сумської обласної організації Націонльної спілки художників України. — Суми : Собор, 2006. — С.102—105 : іл. — ISBN 966-7164-52-7.