С-500 — Вікіпедія

Зенітний ракетний комплекс С-500
Типзенітна ракетна система (ЗРС) великої і середньої дальності
ПоходженняРосія Росія
Історія використання
ОператориРосія Росія
Історія виробництва
РозробникАлмаз-Антей
Вартість одиниці$600 млн
Виготовлення2021 — т. ч.
Виготовлена
кількість		30+[джерело?]
Характеристики
Дальність вогню
Максимальна600 км
С-500 у Вікісховищі

ЗРС С-500 «Прометей»[1], 55Р6М «Тріумфатор-М» — російський зенітний ракетний комплекс (ЗРК), який розробляється концерном «Алмаз-Антей»[2].

С-500 — це нове покоління зенітних ракетних систем, в якому передбачається застосувати принцип роздільного вирішення завдань знищення балістичних та аеродинамічних цілей. Основне завдання комплексу — боротьба з бойовим оснащенням балістичних ракет середньої дальності: самостійно можливе перехоплення БРСД з дальністю пуску до 3 500 км[3], а за необхідності також МБР на кінцевій ділянці траєкторії й, в певних межах, на середній ділянці. Від цих засобів ураження буде забезпечуватися прикриття окремих регіонів, великих міст, промислових об'єктів та пріоритетних стратегічних цілей. Знищення гіперзвукових крилатих ракет, літаків та БПЛА як звичайних висотних, так і типу «waverider» (гіперзвукових ракет зі швидкістю 5 Махів та вище), знищення низькоорбітальних супутників та космічних засобів ураження, що запускаються з гіперзвукових літаків, ударних гіперзвукових БПЛА та орбітальних платформ.[джерело?]

Опис

[ред. | ред. код]

С-500 містить засоби управління: пункт бойового управління 85Ж6-1, РЛС дальнього виявлення 60К6, протилітакову частину — КП 55К6МА, РЛС 91Н6АМ, ПУ 51П6М, ракети 40Н6М і протиракетну частину ПБО 85Ж6-2, РЛС 76Т6 і 77Т6 з активною фазованою антенною решіткою (АФАР), ПУ 77П6 і протиракети 77Н6-Н і 77Н6-Н1 (розробка ВАТ МКБ «Факел»[4]), уніфікована з модернізованою системою ПРО Москви та Московського округу А-135 «Амур», для перехоплення цілей зі швидкістю до 7 км/с[5].

Із запланованим радіусом дії ЗУР 600 км, він буде здатний виявити та одночасно вразити до 10 балістичних надзвукових цілей, що летять зі швидкістю до 7 км/с, а також можливість ураження бойових блоків гіперзвукових крилатих ракет.[6][7][8][9].

Система С-500, яка розробляється зараз, буде мати можливість знищувати ракети середньої дальності, оперативно-тактичні ракети, а також збивати ракети в ближньому космосі та таким чином буде носити елементи стратегічної протиракетної оборони, — заявив заступник головкому ВПС РФ з ППО генерал-лейтенант Сергій Разиграєв, — Система С-300, що стоїть на озброєнні, поки, наприклад, не здатна знищувати оперативно-тактичну ракету по швидкості

— Замглавкома ВПС: Система С-500 буде елементом стратегічної протиракетної оборони[10]

Основою конструкції антенного поста виробу є радар з АФАР, що працює в X-діапазоні. Про дальності виявлення цілей системою С-500 заявлено, що вона «збільшиться на 150—200 км» у порівнянні з С-400[11].

Розробка

[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2011 року завершено ескізний етап проєктування, продовжується технічне проєктування. За словами командувача військами ВКО генерала-майора Олександра Головка, на листопад 2013 ВАТ «Концерн ППО „Алмаз — Антей“», розробник вищевказаної системи, вже виготовив окремі засоби системи та приступив до їх випробувань. Роботи зі створення системи в цілому планується завершити найближчим часом, а перший серійний зразок повинен надійти у війська вже через кілька років. "[12] С-500 власні ракети — 40Н6М, 77Н6-Н і 77Н6-Н1 отримає у 2014—2015 роках[13].

Наприкінці лютого 2014 голова президії експертної ради Повітряно-космічної оборони Ігор Ашурбейлі заявив, що спостерігається відставання за термінами розробки та випробувань зенітної ракети для комплексу С-500. При цьому він зазначив, що можливо і погіршення характеристик ракети порівняно з затвердженим техзавданням, що, за його словами, може поставити під сумнів необхідність подальших робіт[14].

С-500 являє собою нове покоління зенітних ракетних систем. Передбачається, що під час використання ЗРС буде застосовуватися принцип роздільного вирішення завдань знищення балістичних та аеродинамічних цілей. ЗРС створений для боротьби з бойовим оснащенням балістичних ракет середньої дальності.

Корабельна версія

[ред. | ред. код]

Також планується розробка корабельної версії зенітних ракетних комплексів С-500, зокрема для встановлення на авіаносці проєкту «Шторм»[en] [15]

Тестування

[ред. | ред. код]

В останніх числах червня 2014 року було успішно випробувано протиракету, яка передбачалася для комплексу С-500.[16]

У травні 2018 року Росія провела тест далекобійної зенітної ракети з системою С-500. За повідомленнями, які посилаються на неназвані джерела, знайомі з розвідданими США щодо програми, С-500 вдалося вразити ціль на відстані 482 км.[17]

4 червня 2019 року Міністерство оборони Росії опублікувало відео, що демонструє успішний запуск нової системи протиракетної оборони у вигляді далекобійної зенітної ракети. Хоча тип випробовуваної системи протиповітряної оборони не був зазначений, було широко поширено припущення, що це було випробування системи далекобійних зенітних ракет С-500 "Прометей".[18]

У липні 2021 року Міністерство оборони Росії оприлюднило перші публічні кадри бойового випробування нової системи протиракетної оборони С-500 на полігоні Капустин Яр.[19]

Історія експлуатації

[ред. | ред. код]

Перший прототип С-500 заступив на бойове чергування в Москві 13 жовтня 2021 року у 1-у армію спеціального призначення протиповітряної та протиракетної оборони.[20][21]

У червні 2024 року Україна заявила, що С-500 було розгорнуто на Кримському півострові для захисту Керченського мосту.[22][23]

Посилюється система російської ППО. Це цілком очевидно і зрозуміло. Найновіші елементи С-500 з'явилися. Це в принципі буде їхнє дослідне застосування, але вони вже з'явилися у Криму

— Кирило Буданов, начальник ГУР МОУ, https://24tv.ua/rosiyani-rozmistili-okupovanomu-krimu-novitni-zrk-s-500-shho_n2574987

Під час свого оперативного дебюту в Україні С-500 виявилася неуспішною у захисті від українських ракет MGM-140 ATACMS.[24]

Експорт

[ред. | ред. код]

У вересні 2021 року заступник прем'єр-міністра Росії Юрій Борисов заявив, що Індія може бути перспективним і, ймовірно, першим покупцем С-500. Станом на 2024 рік ці прогнози так і не стали реальністю, Індія не стала закуповувати С-500 у Росії. [25][26][27]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ На уровень выше. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 16 липня 2014.
  2. ↑ S-500/S-1000 (Russian Federation), Defensive weapons. Jane's Strategic Weapon Systems. 10 лютого 2009. Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 11 серпня 2009.
  3. ↑ зенітно систему С-500 можуть прийняти на озброєння 2017 року — Російська газета. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
  4. ↑ Козаченко, Алексей (14 квітня 2021). Легенда о «Прометее». Началась подготовка расчётов для С-500. aif.ru. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  5. ↑ Юрий Гаврилов (12 липня 2010). «К оружию!» Первый заместитель министра обороны Владимир Поповкин раскрыл планы переоснащения армии (рос.). Российская газета. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 29 січня 2011.
  6. ↑ С-500. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
  7. ↑ S-500 [Архівовано 17 вересня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ↑ Russia set to finish development of new air defense system. RIA Novosti. 16 вересня 2009. Архів оригіналу за 23 вересня 2009. Процитовано 15 вересня 2009.
  9. ↑ Russia creating new aerospace defence system. ITAR-TASS. 11 серпня 2009. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 11 серпня 2009.
  10. ↑ Система С-500 будет элементом стратегической противоракетной обороны — замглавкома ВВС. militaryparitet.com. 28 сентября 2009 года. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 22 ноября 2009.
  11. ↑ А.Зелин: Зенитно-ракетная система С-500 появится в ближайшие годы. Ведомости Технологии. 16 сентября 2009 года. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 22 ноября 2009.
  12. ↑ Командующий Войсками ВКО: особенные надежды возлагаем на систему С-500. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
  13. ↑ Протиракетна цибулина — ВПК.name. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 16 липня 2014.
  14. ↑ Экспертный совет ВКО раскритиковал "Алмаз-Антей" за срыв испытаний. РИА Новости. 28 лютого 2014. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 15 лютого 2014.
  15. ↑ office_zzam (13 липня 2020). Russian Shtorm aircraft carrier to potentially be fitted with S-500 an. www.armyrecognition.com (брит.). Процитовано 29 липня 2024.
  16. ↑ Источник: Россия успешно испытала противоракету дальнего перехвата для С-500 - ТАСС. TACC (рос.). Процитовано 29 липня 2024.
  17. ↑ Trevithick, Joseph (24 травня 2018). Russia's S-500 Air Defense System Reportedly Hits Target Nearly 300 Miles Away. The War Zone (амер.). Процитовано 29 липня 2024.
  18. ↑ S-500 or A-235? Russia Tests Advanced New Missile Defence System With Extreme Range. Military Watch Magazine (англ.). Процитовано 29 липня 2024.
  19. ↑ Serial production of missiles for S-500 air defense systems begins in Russia — source. TASS. Процитовано 29 липня 2024.
  20. ↑ Starchak, Maxim (29 березня 2023). Russia to upgrade Moscow’s missile defenses by year’s end. Defense News (англ.). Процитовано 29 липня 2024.
  21. ↑ Москву прикрыли от ударов из космоса. ВЗГЛЯД.РУ (рос.). Процитовано 29 липня 2024.
  22. ↑ У Криму окупанти розмістили нові С-500, – Буданов описав, як Росія готує оборону півострова. 24 Канал (укр.). 13 червня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
  23. ↑ Який комплекс ППО росіяни завезли в Крим: речник ВМС сказав, чи допоможе він ворогу. 24 Канал (укр.). 20 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
  24. ↑ Korshak, Stefan (24 червня 2024). ATACMS Comes Out on Top Versus Russia’s S-500 Anti-Missile System. Kyiv Post (англ.). Процитовано 29 липня 2024.
  25. ↑ Russia exploring market for S550 missile system; all eyes on India. The Economic Times. 13 листопада 2021. ISSN 0013-0389. Процитовано 29 липня 2024.
  26. ↑ Desk, EurAsian Times (17 вересня 2021). EXCLUSIVE: India Likely To Be The First Customer Of S-500 Missile Defense System – Russian Deputy PM. EURASIAN TIMES (амер.). Процитовано 29 липня 2024.
  27. ↑ First batch of Russian-made S-500 system enters service — Deputy PM. TASS. Процитовано 29 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=С-500&oldid=43210912