ТУ2м — Вікіпедія

ТУ2м
ТУ2м-025 на Волгоградській дитячій залізниці з трьома вагонами Pafawag.
Основні дані
Рік будування1958 — 1961
Країна будуванняСРСР СРСР
ВиробникКамбарський машинобудівний завод
Разом побудовано>139
Роки експлуатації1958 — 1997
Ширина колії750 мм
Рід службиВантажний
Технічні дані
Конструкційна швидкість40 км/год
Осьова формула0-2-0 + 0-2-0
Довжина локомотива8050 мм
Ширина2063 мм
Висота2950 мм
Робоча маса16 т
Навантаження від
рушійних осей на рейки
4 т
Відстань між шкворнями4400 мм
Колісна база візків1300 мм
Найменший радіус кривих30 м
Тип дизеляУ2Д6
Потужність дизеля150 к.с.
Тип передачіМеханічна
Діаметр коліс600 мм
Сила тяги тривалого режиму5 т.с.
Швидкість тривалого режиму5 км/год
Запас пального490 л
Запас піску200 кг
Запас води50 л
Запас мастила70 л


ТУ2м (рос. Тепловоз, Узкоколейный, второй (2) серии, с механической передачей)[1]вузькоколійний мотовоз, розроблявся Ленінградським НДІ «Гипролесмаш» для потреб лісозаготівельної промисловості, на замовлення Міністерства лісової промиловості СРСР. Надалі виготовлявся на Камбарському машинобудівному заводі, з 1960 по 1961 рік.

Історія

[ред. | ред. код]

Лісова промисловість СРСР з середини 50-х років потребувала оновлення та заміни застарілих і не потужних зразків техніки, як от Муз/4Д та ВП4, на новіші. Розробку доручили Ленінградському НДІ «Гипролесмаш», розпочалася вона майже одночасно з розробкою тепловозу ТУ1, Калузького машинобудівного заводу. Перший зразок було виготовлено в 1958 році Камбарським заводом. [2]

Виготовлявся до 1961 року, після чого був замінений подальшою його модифікацією ТУ2мк. Всього зроблено не менше 139 одиниць.[1]

Мотовоз має 1 кабіну, з опаленням, розташовану в центрі, між двома капотами. В одному з капотів розміщується дизельний двигун з муфтою зчеплення та коробкою передач, в другому знаходиться компресор та бак для палива. По боках від капотів є платформи, задля забезпечення комфортного обслуговування.Тепловоз має горизонтальні жалюзі радіатора спереду, і вертикальні по боках.[2]

Реверс-редуктор механічний, перемикання реверса ручне. Передача між осями йшла за допомогою дишел.

Багато деталей уніфіковано з МАЗ-200, що полегшувало ремонт та заміну деталей в малозабезпечених майстернях лісозаготівельних підприємств. ТУ2м отримав від автомобіля п'ятиступінчату коробку передач, однодискове зчеплення, карданну передачу, компресор та осьові редуктори. Система опалення частково складала з деталей автомобіля «Побєда».[2]

Через використання осьового редуктора візки отримали свою незвичайну будову. З двигуна момент сили передавався на внутрішню ось, а для передачі сили на два візки, застосовано дишельний механізм.

Технічні характеристики[3][4]

[ред. | ред. код]

Загальні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Тип: вантажний
  • Марка: ТУ2м
  • Передача: механічна
  • Конструкційна швидкість: 40 км/год
  • Службова маса: 16 т
  • Ширина: 2063 мм
  • Висота: 2950 мм
  • Довжина: 8050 мм
  • Відстань осями на візку: 4400 мм
  • Кількість осей: 4
  • Колія: 750 мм
  • Колісна формула: 0-2-0 + 0-2-0
  • Діаметр колес: 600/900[3] мм
  • Мін. радіус проходження кривих: 30 м

Силова установка

[ред. | ред. код]
  • Силова установка: У2Д6
  • Максимальне число обертів (за хвилину): 1500
  • Потужність: 150 к.с.
  • Сила тяги: до 4800 кг
  • Тип палива: дизель
  • Запас палива: 490 кг

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Тепловозы серий ТУ1, ТУ2 и ТУ3 с электрической передачей. web.archive.org. 2 листопада 2023. Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 6 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  2. а б в ДЖД - Мотовоз ТУ2м. www.dzd-ussr.ru. Процитовано 6 березня 2024.
  3. а б Младший брат. narrow.parovoz.com. Процитовано 6 березня 2024.
  4. ДЖД - Мотовоз ТУ2м. www.dzd-ussr.ru. Процитовано 6 березня 2024.