French
DeutschТаврські гори (Місяць) — Вікіпедія
.png)
.jpg)
.png)
Таврські гори (лат. Montes Taurus) — хаотична гірська область на видимому боці Місяця, на схід від Моря Ясності.
Ці гори значно менш виразні та примітні, ніж інші найменовані місячні гірські системи[1]. Це не яскраво виражений хребет чи масив, а просторе узвишшя без чітких меж. Вони складені породами, викинутими при імпакті, що створив басейн Моря Ясності, та більш глибокими породами, викинутими раніше при утворенні басейну Моря Криз[1]. Найбільшої висоти гори досягають між кратерами Кірхгоф та Ньюкомб (29°54′ пн. ш. 40°55′ сх. д. / 29.90° пн. ш. 40.91° сх. д.): 5,0–5,2 км над поверхнею Моря Ясності та 2,23 км над місячним рівнем відліку висот)[2].
Ці гори названо ім'ям Таврських гір у південній Туреччині. На карті Місяця воно з'явилася завдяки Яну Гевелію, який давав місячним горам імена земних. Однак у нього ця назва (у вигляді Mons Taurus — «гора Тавр») стосувалася зовсім іншого об'єкту (яскравого променя, що тягнеться від кратера Тихо на схід). Об'єкт цієї статті у Гевелія, що поставив у відповідність регіонам Місяця регіони околиць Середземномор'я, відповідав Криму і був позначений Taurica Chersonnesus[3][4]. Наступні картографи Місяця стали називати його Taurus («Тавр»), і 1935 року цю назву затвердив Міжнародний астрономічний союз[5][6]. На початку 1960-х років їй було надано латинізованого вигляду Montes Taurus («гори Тавр»)[7][8].
Межі Таврських гір з усіх боків доволі розмиті. Умовно їх проводять на 24° та 30° пн.ш. і 37° та 43° сх.д.[6]. У ширшому розумінні гори простягаються від кратера Посидоній на північному заході до кратера Макробій на південному сході. На північному заході гори межують із Озером Сновидінь, на півдні — з Затокою Любові Моря Спокою, на південному сході — з Озером Справедливості. До найбільших кратерів в районі Таврських гір належать, окрім згаданих, Лемоньє, Шакорнак, Ремер та Ньюкомб.
Біля Таврських гір, в долині Тавр-Літтров, здійснив посадку місячний модуль «Аполлона-17» — останній на 2015 рік пілотований апарат, що побував на Місяці.
- ↑ а б Chuck Wood (30 жовтня 2006). Hardly Mountains. Lunar picture of the day. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 15 лютого 2015.
- ↑ За альтиметричними даними супутника Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS
- ↑ Hevelius J. Selenographia sive Lunae descriptio. — Gedani : Hünefeld, 1647. — P. 226–227, 235. — DOI: (Mons Taurus фігурує в списку назв на с. 235)
- ↑ Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 208, 209. — ISBN 9780521544146.
- ↑ Blagg, M. A.; Müller, K.; Wesley, W. H.; Saunder, S. A.; Franz, J. Named Lunar Formations. — London : P. Lund, Humphries & Co. Ltd, 1935. — P. 20. — Bibcode: Архівовано з джерела 30 травня 2018
- ↑ а б Montes Taurus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 27 листопада 2014.
- ↑ Transactions of the IAU Vol. XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. D. H. Sadler. — Academic Press, 1962. Архівовано з джерела 17 квітня 2015
- ↑ Transactions of the IAU Vol. XII B. Proceedings of the 12th General Assembly (Hamburg, 1964) / Ed. J.-C. Pecker. — Academic Press, 1966. — P. 202–205. Архівовано з джерела 16 квітня 2015
- Карти з назвами деталей поверхні: північна частина, південна частина
- Montes Taurus in The-Moon Wiki
- Інтерактивні карти Місяця, центровані на Таврські гори: карта висот, фотомозаїка
- Карта видимого боку Місяця
- Таврські гори на знімках апаратів серії Lunar Orbiter