Тадеуш Піскор — Вікіпедія

Тадеуш Піскор
пол. Tadeusz Piskor
Народився	1 лютого 1889(1889-02-01) Бур-Куновський, Ґміна Броди, Стараховицький повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща
Помер	22 березня 1951(1951-03-22) (62 роки) Лондон, Велика Британія
Поховання	Томашів
Країна	Республіка Польща
Діяльність	офіцер
Галузь	військова служба[1]
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов	польська[1]
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	генерал-майор
Нагороди	Commemorative Badge of the Inspector General of the Armed Forcesd
Медіафайли у Вікісховищі

Тадеуш Людвік Піскор (пол. Tadeusz Ludwik Piskor; 1889 — 1951, Лондон, Велика Британія) — польський генерал.

Під час Першої світової війни служив в Польському Легіоні, потім воював у радянсько-польській війні (1919-1921).

У період між світовими війнами займав різні посади, у тому числі начальника Генерального штабу, інспектора армії.

Під час кампанії вересня 1939 командував армією «Люблін», надалі очолював Центральний фронт. Після вступу у війну СРСР на боці нацистської Німеччини польське військо виявилось у вкрай тяжкому становищі. 17—26 вересня відбулися дві битви під Томашувем Любельським — найбільші у вересневій кампанії після битви на Бзурі. Армії «Краків» і «Люблін» під загальним командуванням Тадеуша Піскора і основні сили Північного фронту, що перегороджували шлях на Львів, мали завдати поразки силам 7-го німецького корпусу в районі Рави-Руської. У ході запеклих боїв пробити німецьку оборону так і не вдалося, польські війська зазнали важких втрат. 20 вересня 1939 оголосив про капітуляцію Центрального фронту та потрапив у полон.

Після війни оселився в Лондоні.

• Тадеуш Пискор

1. ↑ ^{а б} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863