Тайрос-2 — Вікіпедія

Тайрос-2
Тайрос-2 на вершині ракети-носія
Основні параметри
COSPAR ID	1960-016A
NORAD ID (TLE)	00063 (мапа)
Тип апарата	метеорологічний
Штучний супутник	Землі
Дата запуску	23 листопада 1960, 11:13:03 UTC
Ракета-носій	Тор-Дельта/Дельта
Номер запуску	245/3
Космодром	Мис Канаверал, СК-17Ей
Тривалість польоту	очікувана 60 років
Технічні параметри
Маса	130 кг
Розміри	діаметр 107 см, висота 56 см
Орбітальні дані
Тип орбіти	еліптична
Ексцентриситет	0,008
Нахил орбіти	48,5°
Період обертання	98,2 хвилин
Апоцентр	732
Перицентр	619

Тайрос-2 (англ. TIROS 2, Television and InfraRed Observation Satellite — укр. Супутник телевізійного й інфрачервоного спостереження), інші назви Тайрос-Бі (англ. TIROS-B), Ей-2 (англ. A-2, Applications — укр. Застосування) — американський метеорологічний супутник. Другий у світі метеорологічний супутник.

Супутник випробовував експериментальну телевізійну техніку й інфрачервоні пристрої.

Апарат був призмою з вісімнадцятикутною основою з алюмінієвого сплаву і нержавіючої сталі діаметром 107 см, висотою 56 см, масою 130 кг. На зміцнені нижній основі розташовувалась більшість систем. Нагорі розташовувалась антена для прийому наземних команд. У нижній частині діагонально відносно основи розташовувались чотири дипольні антени для передачі телеметрії на частоті 235 МГц. Згори і з боків апарат був вкритий 9200 сонячними елементами розміром 1×2 см, що використовувались для заряджання 21 нікель-кадмієвої батареї. Навколо нижньої основи було змонтовано п'ять діаметрально опозитних пар невеликих твердопаливних двигунів для підтримки швидкості обертання 8—12 обертів на хвилину, що стабілізувало апарат в польоті. Вісь обертання була зорієнтована з точністю 1—2 градуси завдяки використанню магнітного контролю висоти, для чого було використано 250 витків дроту навколо зовнішньої поверхні апарата. Взаємодія між індукцією магнітного поля супутника і магнітного поля Землі створювала необхідний момент сили для орієнтації.

Супутник мав дві телевізійні камери з відиконами діаметром 1,27 см, широкого і вузького кутів огляду, для фіксації зображень хмарного покриву Землі. Зображення в зонах прийому передавались на приймальні наземні станції, під час несприятливої погоди і поза станціями дані записувались на бортовий плівковий магнітофон для передачі згодом. Додатково апарат мав п'ятиканальний сканувальний радіометр з середньою роздільною здатністю і двоканальний радіометр для вимірювання випромінювання Землі й атмосфери.

23 листопада 1960 року об 11:13:03 UTC ракетою-носієм Тор-Дельта/Дельта з космодрому Мис Канаверал відбувся запуск апарата Тайрос-2.

22 січня 1961 року почалось погіршення роботи сканувального радіометра. 21 грудня 1961 року супутник припинив роботу. Апарат передав 25 574 зображень хмар. Супутник досі перебуває на орбіті.

• Тайрос-2 [Архівовано 16 березня 2011 у Wayback Machine.] Каталог НАСА(англ.)
• Тайрос-2 Космічна енциклопедія(англ.)
• Тайрос-2 [Архівовано 9 січня 2013 у WebCite] Енциклопедія космічних апаратів(англ.)
• Велика енциклопедія супутників і космічних зондів [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](чеськ.)
• Апарати серії Тайрос [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія астронавтики(англ.)