Танасійчук Петро Іванович — Вікіпедія

Танасійчук Петро Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження12 липня 1989(1989-07-12)
Василів
Смерть6 червня 2016(2016-06-06) (26 років)
Майорська
Військова служба
Роки служби2015-2016
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Петро́ Іва́нович Танасійчу́к (12 липня 1989(19890712) — 6 червня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1989 року в селі Василів (Заставнівський район, Чернівецька область) Виростав без батька у бідній родині з двома братами; закінчив Кіцманський технікум. Працював в Чернівцях на МТК «Калинівський ринок», в армії не служив.

Мобілізований як доброволець 3 червня 2015 року; солдат інженерно-саперного взводу 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця», сапер.

6 червня 2016-го загинув під час виконання бойового завдання поблизу сіл Павлопіль — Пищевик (Волноваський район) — підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою».

10 червня 2016 року похований в селі Василів.

Без Петра лишилися мама Марія Георгіївна Довбенчук, син Вадим (першокласник) та донька Діана 2012 р.н., два брати — Олексій і Юрій.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • указом Президента України № 421/2016 від 29 вересня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 6 червня 2017 року на фасаді Василівської школи відкрито та освячено меморіальну дошку Петру Танасійчуку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 29 вересня року № 421/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]