Танеґасіма (вогнепальна зброя) — Вікіпедія

Танеґасіма
Експозиція зразків 1543 року
Тип	аркебуза
Походження	Японія
Історія використання
На озброєнні	16—19 ст.
Оператори	Асігару
Характеристики
Дальність вогню
Ефективна	200 метрів (220 ярд)
Танеґасіма (вогнепальна зброя) у Вікісховищі

Танеґасіма (яп. 種子島), іноді хінавадзю (яп. 火縄銃 — «ґнотова рушниця») — старовинна японська вогнепальна зброя з ґнотовим замком^[1]. Через ізоляцію Японії залишалася єдиною вогнепальною зброєю японців протягом багатьох століть.

Танеґасіма — це японський «клон» португальської аркебузи^[2], купленої в португальських моряків. В 1542 або 1543 році китайська джонка з декількома португальцями на борту була віднесена штормом до острова Танеґасіма. Антоніу да Мота, що був на борту джонки познайомив японців з тогочасними португальськими аркебузами, які викликали у японців захват. Після усвідомлення переваг португальської зброї місцевий князь купив у них дві рушниці. Скопіювавши їх, японці створили власні зразки, названі на честь острова. Це була перша вогнепальна зброя стародавньої Японії. Незабаром японці вдосконалили ударно-спусковий механізм, після чого почалося масове виробництво. Ця зброя активно застосовувалося в японсько-корейській війні та локальних конфліктах. Після початку ізоляції Японії вона без зміни проіснувала до середини XIX століття.

• Асігару
• Торгівля з південними варварами
• Мушкет

• Варіанти зброї
• Інформація про зброю
• Екіпірування стрільця
• Деталі танеґашіми