Тарангіре (національний парк) — Вікіпедія

Національний парк Тарангіре

Національний парк Тарангіре
4°0′1e-07″ пд. ш. 35°58′43.00000010001″ сх. д. / 4.000000000028° пд. ш. 35.97861° сх. д. / -4.000000000028; 35.97861
Країна	Танзанія
Розташування	Танзанія
Найближче місто	Аруша, (англ. Arusha)
Площа	2850 км²
Засновано	1970
Оператор	Tanzania National Parks autority[1]
Число відвідувачів	161 792 на рік (2012)
Вебсторінка	tanzaniaparks.com/tarangire-national-park/
Національний парк Тарангіре
Тарангіре (національний парк) (Танзанія)
Тарангіре у Вікісховищі

Національний парк Тарангіре
(англ. Tarangire National Park) — національний парк на півночі країни Танзанія, заснований у 1970 році. Назва парку походить від річки Тарангір, що перетинає парк. Річка Тарангір є основним джерелом прісної води для диких тварин в екосистемі Тарангір протягом щорічного сухого сезону. Екосистема Тарангір визначається міграцією антилоп гну та зебр на великі відстані. Під час сухого сезону тисячі тварин концентруються в національному парку Тарангіре з навколишніх зон розселення та отелення у вологий сезон.

Парк розташований у степу Масаї, у регіоні Маньяра, на висоті від 900 до 1250 метрів над рівнем моря, в 118 км на південний захід від міста Аруша центру регіону Аруша, в 7 км від озера Маньяра. Парк охоплює територію в 2600 квадратних кілометрів.
Ландшафт парку складається з гранітних хребтів, річкових долин. Для нього характерна горбиста місцевість із болотами у низинах. Серед великих пагорбів, що тут знаходяться — на сході Локсисале заввишки 2132 м та на заході Квараха, заввишки 2415^[2].

Через нього протікає річка Тарангіре, яка майже повністю пересихає у посушливі роки, проте є тут єдиним джерелом вологи.^[3]. Річка тече з півдня на північ і одразу за кордоном парку впадає в озеро Бурунгі^[2].

Парк є одним із елементів північного сафарі в країні і часто відвідується разом із кратером Нгоронгоро та національним парком Серенгеті. Середній рівень опадів становить 600 мм на рік^[2].

Рослинність являє собою суміш акацієвих лісів, лісів Комбретум, сезонно затоплюваних луків і баобабів. У степу Масаї, в якому в основному розташований парк, переважають чагарники акації (Acacia tortilis, Acacia Commiphora, Combretum Dalbergia), а також баобаби. У болотистій місцевості переважає Balanites aegyptiaca^[2].

Парк відомий високою кількістю слонів і баобабів. Відвідувачі парку в сухий сезон з червня по листопад можуть очікувати побачити великі стада з тисяч зебр, гну та капських буйволів. До звичайних місцевих тварин входять — водяний козел, жираф, дікдік, імпала, канна, газель Гранта, верветову мавпу, смугастого мангуста та оливкового павіана.
Хижаки в Тарангіре включають лева, леопарда, гепарда, каракала, медоїда та африканського дикого собаку.

У парку водиться понад 550 видів птахів, серед яких найбільший птах — страус, і найважчий літаючий птах — африканська велика дрофа. Безліч птахів є ендеміками цієї частини Танзанії.
Старі термітники є місцем проживання вогнистоголовиых барбудо та карликових мангустів]^[3].

Мешканці парку

Священний ібіс	Водяний козел	Бородавочник
Альціон сіроголовий	Павіан	Черепаха леопардова

Для відвідування парку потрібен платний дозвіл на відвідування, який можна отримати на вході. Дороги в парку ґрунтові, по них можна проїхати лише позашляховиками. Кількість відвідувачів дуже різна. Парк активно відвідують танзанійці^{[4] [5]}.

На півночі і північному заході Тарангіре межує з заповідною та тваринницькою зоною Сіманджіро-Мкунгунеро, де утримують свійських тварин масаї. Площа цієї зони є більшою за сам парк.

Заповідник Локісасл (англ. Lolkisasle Game Conservation Area) примикає до парку на північному сході.

На північному заході парку Тарангіре, для захисту мігруюючих тварин, створена буферна зона — коридор до Національного парку озера Маньяра.

Загалом екосистема охоплює 20 000 км².