Тарли — Вікіпедія

Тарло́ (пол. Tarło, Tarłowie) — мазовецький шляхетський рід гербу Топор. Відомий з XV ст., в другій половині XVIII ст. рід Тарлів втратив своє високе становище.

За Святославом Семенюком («Український путівник по Польщі», 2007) рід Тарло походить із села Щекарки під Радомом (тепер Мазовецьке воєводство), який у XIV ст. згадується як боярський (бояр у польській феодальній ієрархії ніколи не було). Рід Тарло залишив вагомий слід як в українській, так і польській історії. У XIII ст. більша частина роду переселилася на Люблінську землю, і тоді утворилися дві гілки — руська (українська) і польська. З давніх-давен родині Тарло належали села Ополє і Яновець (на Люблінщині). Яновець перейшов пізніше до родини Фірлеїв. Люблінські Тарли очолили боротьбу за незалежність Русі (України) від Польщі і орієнтувалися на Литву, з якою організували і провели кілька походів на Польщу.

У 1351 р. люблінські бояри Оттон Тарло і Пшонка зробили спробу включити Люблінщину, яка входила на той час до Польського Королівства, до складу Великого князівства Литовського (вони видали литовцям усі переправи через Віслу). Але з того нічого не вийшло — Люблінщина потрапила до складу Польського Королівства. Тоді Тарли, як і всі інші люблінські бояри-русини, різко змінили свою позицію, і у 1387 р. навіть змусили польську королеву Ядвіґу Анжуйську рушити на схід і приєднати інші руські землі до Польщі. За такі вчинки Тарли одержали великі маєтки, але поляки їх з часом конфіскували за антипольські позиції. Повернув рід Тарлів свої землеволодіння лише за часів королеви Софії Гольшанської (1405—1461 рр.), що була донькою русько-литовського київського князя Андрія Івановича Гольшанського, у XIV ст. У 1550 р. Андрій Тарло заклав поруч із Щекарками місто, яке назвав Тарлов. Відомим істориком був Станіслав Тарло — єпископ РКЦ у Перемишлі, який у 1544 р. видав книгу «Дії поляків у Прусії». Станіслав вважав себе поляком, виступав за подальше покатоличення Русі.^[1]

1. Закліка Тарло (пом. між 1465 та 1466 р.) — крайчий коронний 1447 р., староста стрийський.^[1]
   1. Ян (пом. 1488) — канонік сандомирський.
   2. Анна — дружина Юрши з Ходороставу.
   3. Станіслав Закликів (син Тарло) — староста дроговизький (тепер Дроговиж село в Миколаївському районі Львівської області), охмістр королеви (1508—1515), (помер після 1515).^[1]
      1. Барбара — дружина Ґабріеля Ґнєвоша з Далевиців.
      2. Ян^[pl] (пом. 1550) — великий коронний крайчий, підчаший і чашник, староста пільзненський^[1].
         1. Ельжбета — дружина Юрія (Єжи) Язловецького.
         2. Анна — дружина Станіслава Фредруша Гербурта.
         3. Міколай^[pl] (пом. 1571) — королівський придворний і секретар, підчаший королеви Барбари Радзивіл, хорунжий сандомирський; староста дембовецький і дроговизький.
            1. Ядвіґа^[pl] (бл. 1560 — після 1629) — дружина Єжи Мнішека, мати Урсули і Марини Мнішек; староста щирецька.
         4. Ян (бл. 1527—1587) — державний діяч Речі Посполитої, войський львівський (1553–1554), дворянин королівський (1554), секретар королівський (з 1556), каштелян малогощський (1563  — 1565) та радомський (1565–1574), воєвода люблінський (1574–1587), староста ломжинський і пільзненський^[1]. Активний кальвініст. 1573 р. підтримала створення Варшавської конфедерації. Надалі виступав проти Габсбургів і підтримував кандидатуру трансільванського князя Стефана Баторія на королівський трон Речі Посполитої. Був двічі одружений з кальвіністами. Перша дружина — Ганна Гостомська (пом. після 1565 р.), дочка воєводи равського Ансельма Гостомського (бл. 1508—1588 рр.), від шлюбу з якою дітей не мав. Друга дружина — Агнешка Шафранець (пом. після 1601 р.), дочка каштеляна і воєводи сандомирського Станіслава Шафранця (пом. 1598 р.) та Анни Дембіцької.^[2]. Діти від другого шлюбу:
            1. Анна (йморвіно від першого шлюбу) — дружина Станіслава Стажеховського.
            2. Анна — дружина Ієроніма Ходкевича.
            3. Ян Амор Тарло (1577—1599) — староста пільзненський (1588 р.).
            4. Ядвіґа — дружина Пйотра Баля з Боїська.
            5. Гелена (Олена) — дружина ротмістра королівського Станіслава Браницького^[pl]
            6. Зофія (Софія) — дружина Ансельма Анджея Ґостомського^[pl], потім Міколая Олешніцького^[pl].
            7. Ельжбета — дружина Яна Дрогойовського.
            8. Пйтор Александр^[pl] (бл. 1580—1649) — каштелян люблінський в 1618—1630 рр., воєвода люблінський з 1630 р., староста пільзненський^[3]. Від шлюбу з Зофією Дзялинською мав дітей:
               1. Міколай (пом. 1632).
               2. Теофіля (пом. 1635) — дружина Александра Копця^[pl].
               3. Стефан (пом. 1632)
               4. Владислав Казімєж (пом. 1643).
               5. Ян Александр^[pl] (бл. 1615—1681) — воєвода люблінський, сандомирський; староста стенжицький.
                  1. Міхал Бартломєй^[pl] (1656—1715) — єпископ познанський.
                  2. Ян Павел Йоахім^[pl] (1658—1732) — римо-католицький єпископ київський і познанський.
                  3. Ізабела (пом. 1704) — дружина Бенедикта Павла Сапіги^[pl].
                  4. Гелена Вероніка (пом. 1713)
                  5. Міколай Юзеф^[pl] (1666—1702) — чашник великий литовський, староста ґощинський.
                  6. Казімєж (пом. 1703) — староста ґостинінський і ґощинський.
                     1. Анна (пом. 1751) — дружина Станіслава Францішека Тарло.
                     2. Гелена — дружина Павла Пражмовського.
                     3. Тереза (пом. 1725) — дружина Зиґмунта Дзялинського.
                     4. Юзеф (пом. 1713) — староста ґостинінський і бжеґовський.
                        1. Міхал Томаш (пом. 1740)
                        2. Адам (1708—1770/1772) — генерал-майор коронного війська, староста ґощинський, бжеґовський, скальський^[4], дідич Збрижа.
                           1. Казімєж (1731—1762).
                           2. Єва (1736—1808) — дружина Стефана Флоріана Дембовського^[pl]
                           3. Бонавентура Алекси (Алексій, 1744—1801) — королівський шамбелян, барський конфедерат, староста бжеґовський.
                           4. Шимон (1744—1781) — староста скальський.
                              1. Ян Еванґеліста (бл. 1767—1835) — староста скальський
                                 1. Александр
                                 2. Кароліна — дружина Іґнація Павла Кшесімовського
                                 3. Зофія — дружина Антонія Федоровича
                                 4. Гіполіт
                                 5. Маурицій Ієронім Ян
                                 6. Ієронім
                                 7. Ян Кантій^[pl] (1791—1856) — gольський шляхтич, спадкоємець маєтків Сулковиці й Залісся, мировий суддя Стопницького округу.
                                    1. Маріанна Кристина Розалія
                                    2. Шимон
                                       1. Марія (1861—1938) — дружина Казімєжа Конопніцького.
                                    3. Едвард Шимон (бл. 1833—1904)
                                    4. Розалія (бл. 1834—1894)
                                    5. Ян Кантій Єжи (1837—1889)
                                    6. Анєля (бл. 1839—1867) — дружина Зиґмунта Юзефовіча-Глебіцького
                                    7. Юзефа Францішка (бл. 1843—1910) — дружина Міхала Антонія Маковського
                              2. Флоріан Анджей^[pl] (1771—1827) — ротмістр хоругви 5 бригади кавалерії народової.
                                 1. Ельжбета Саломея Ґертруда
                                 2. Теофіля
                                 3. Роман Вавжинець (1795—1813)
                                 4. Єва Юстина (1796—1847) — дружина Теодора Станіслава Яна Непомуцена Шласького
                                 5. Адам Флоріян Урбан (1798—1876)
                                    1. Теодор (бл. 1830—1849)
                                    2. Ельжбета (бл. 1834—1912) — дружина Владислава Шалавського.
                                    3. Казімєж Іґнацій (1834—1881)
                                       1. Станіслав
                                       2. Болеслав Адам
                                       3. Зофія — дружина Юліана Казімєжа Іґнація Урбанського
                                       4. Юзеф Павел Фердинанд
                                          1. Іґнацій Адам (1887—1889)
                                    4. Анєля Марія — дружина Іґнація Юзефа Стемпчинського
                                    5. Теофіля Марцеліна — дружина Ромуальда Роґойського
                              3. Маріанна (бл. 1773—1862) — дружина Антонія Олізара та Станіслава Новаковського
                              4. Аґнєшка Констанція — дружина Антонія Оскерка.
                              5. Бальбіна Анна (бл. 1780—1839) — дружина Яна Сєраковського.
                              6. Бонавентура
                              7. Казімєж (1781—1812)
                                 1. Генрик Міколай Казімєж (1812—1865) — учасник листопадового та великопольського повстання
               6. Від шлюбу з Ядвіґою Зофією Лянцкоронською мав дітей: Кароль (1639—1703) — воєвода люблінський, великий коронний підканцлер і канцлер (1702)^[1][5].
                  1. Ядвіґа (пом. 1705) — дружина Яна Казімєжа Лянцкоронського^[pl]
                  2. Дорота (пом. 1756) — дружина Станіслава Хоментовського та Адама Тарла
                  3. Тереза Маґдалена (пом. 1700) — дружина Францішека Вельопольського^[pl]
                  4. Колумба Катажина (пом. бл. 1739)
                  5. Марія Анґеля (пом. 1725)
                  6. Петронеля Аґнєшка (пом. 1754)
                  7. Ельжбета
                  8. Адам Пйотр^[pl] (бл. 1679—1719) — стольник великий коронний, воєвода люблінський; староста стенжицький, блонський, янівський, люблінський, солотвинський і новінський; володар Винників (біля Львова)^[1].
                     1. Кароль (?1697—1749). На початку XVIII володар Винників (біля Львова). Продав Винники брату своєї мачухи Станіславові Потоцькому^[1].
                        1. Єнджей (Анджей)^[pl] (пом. 1786) — староста стенжицький, маршалок Люблінського воєводства у Радомській і Барській конфедераціях.
               7. Зофія — дружина Лукаша Чермінського^[pl]
               8. Гелена (пом. 1725) — дружина Станіслава Ґойського
               9. Рафал
               10. Аґнєшка
               11. Александр (бл. 1643—1683) — каштелян завіхостський
                   1. Тереза — дружина Александра Яна Потоцького
                   2. Констанція — дружина Яна Томаша Подольського
                   3. Казімєж
                   4. Катажина (пом. 1728)
                   5. Станіслав
                   6. Людвіка (1671—1741)
               12. Зиґмунт (бл. 1643—1689)
                   1. Юзеф Антоній (1688 — перед 1715)
                      1. Марія Тереза — дружина Якуба Пшебендовсього та Юзефа Реміґіана Потулицького
                   2. Міхал
                   3. Францішек Юзеф Адам^[pl] (пом. 1731) — віцемаршалок Головного Коронного трибуналу (1725), каштелян люблінський; староста велюнський і пільзненський.
                      1. Анна — дружина Юзефа Куропатніцького та Міхала Морштина
                      2. Тереза — дружина Францішека Рудзінського^[pl] та Войцеха Клюшевського^[pl]
                   4. Ян
               13. Станіслав Тарло^[pl] (пом. 1705) — маршалок Головного Коронного трибуналу (1668), каштелян завіхостський, воєвода люблінський.
                   1. Ян (1684—1750) — генеральний подільський староста, воєвода люблінський і сандомирський; староста коросненський, кам'янецький, летичівський, сокальський, ясельський.
                   2. Францішка (1688—1762)
                   3. Маґдалена (пом. 1730) — дружина Францішека Шембека та Єжи Домініка Любомирського
                   4. Анна — дружина Францішека Цетнера
                   5. Ієронім (пом. 1717)
                   6. Констанція (пом. 1740) — дружина Юзефа Вандаліна Мнішека
                   7. Людвіка (пом. 1762)
      3. Станіслав Тарло^[pl] (бл. 1480—1544) — католицький перемишльський єпископ, королівський секретар, поет.
      4. Павел Тарло (пом. 1553) — суддя земський львівський, войський стрийський і львівський.
      5. Анна — дружина Станіслава Жижинського.
      6. Лукаш (пом. 1533)
      7. Ґабріель^[pl] (бл. 1486—1565) — великий коронний підстолій і крайчий, охмістр королеви Катерини Габсбург, каштелян радомський; староста холмський, дроговизький, хенцинський, ковельський, любачівський.
   4. Андрій (Анджей) Тарло (пом. перед 1509) — підстолій львівський.
      1. Анджей^[pl] (пом. після 1532) — хорунжий львівський.
         1. Ян^[pl] (пом. 1572) — хорунжий львівський.
            1. Міколай
            2. Катажина Анна (бл. 1535—1582/1583) — дружина Станіслава Даниловича
            3. Ядвіґа — дружина Ієроніма Сенявського
            4. Станіслав Тарло^[pl] (пом. 1599) — староста сохачевський і зволенський.
               1. Павел (пом. 1618)
               2. Зофія — дружина Адама Качковського
               3. Маріанна (бл. 1599—1652) — настоятелька бенедиктинського монастиря в Радомі
               4. Реґіна
               5. Ян Кароль^[pl] (пом. 1640) — каштелян вішлицький, староста зволенський і ольштинський
                  1. Тереза (пом. 1647/1648) — дружина Кшиштофа Балдвіна Оссолінського
                  2. Барбара (пом. 1688) — дружина Яна Александра Даниловича та Єжи Себастьяна Любомирського
         2. Катажина (пом. між 1568 і 1571) — дружина Марціна Казановського^[pl]
         3. Анджей (пом. 1570)
            1. Анджей (пом. між 1571 і 1575)
            2. Малґожата — дружина Міколая Олешніцького^[pl] та Яна Мишковського
         4. Дорота — дружина Павла Колачковського
         5. Павел (бл. 1515—1565) — архієпископ львівський (РКЦ).
         6. Міколай^[pl] (пом. після 1578) — придворний Сигізмунда II Августа, хорунжий перемишльський.
            1. Теофіля Юстина — дружина Анджея Кретковського та Павла Носковського.
            2. Зиґмунт Сципіон^[pl] (бл. 1561—1628) — хорунжий перемишльський, каштелян сондецький.
               1. Теофіля (бл. 1595—1635) — дружина Януша Острозького.
               2. Анджей (пом. 1642) — канонік краківський.
               3. Маґдалена (пом. 1621)
               4. Ядвіґа (пом. 1656)
               5. Зиґмунт Александр^[pl] (пом. 1654) — каштелян перемишльський.
                  1. Міколай Ян (пом. 1683) — ротмістр королівський.
                  2. Станіслав.
                  3. Маріанна — дружина Міколая Яна Лянцкоронського^[pl]
                  4. Зиґмунт (пом. 1674)
                  5. Адам Пйотр (пом. 1710) — підчаший перемишльський, воєвода смоленський.
                     1. Пйотр Францішек^[pl] (1672—1722) — адміністратор Інфлянтської дієцезії, єпископ познанський.
                     2. Міхал (бл. 1678 — після 1723), генерала французького війська
                     3. Ян Непомуцен (пом. 1739).
                     4. Станіслав Францішек Тарло (пом. 1721) — кухмістр великий коронний, маршалок надвірний коронний з номінації Станіслава Лещинського.
                        1. Францішка (пом. 1719) — дружина Вавжинця Лянцкоронського^[pl].
                        2. Адам (1713—1744) — воєвода люблінський, маршалок Скарбового Коронного трибуналу; староста ясельський, дрогобицький, зволенський та долинський; відомий дуелянт.
                        3. Антоній^[pl] (пом. 1759) — каштелян любачівський, староста злоторийський.

• Байцар А. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів—Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.
• Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с.
• Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
• Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk, 2007. (англ.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 306—316. (пол.)

• [1].
• Osoby o nazwisku «Tarło» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego. (пол.)
• Tarłowie (01). (пол.)
• Tarłowie (02). (пол.)