Тарногород — Вікіпедія

Тарногород
Tarnogród
Герб
Герб Терногороду
Тарногород
Тарногород
Розташування міста Тарногород
Основні дані
50°21′ пн. ш. 22°44′ сх. д. / 50.350° пн. ш. 22.733° сх. д. / 50.350; 22.733
Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Столиця для Q9272880? (колишній муніципалітет)
Засновано 1567
Магдебурзьке право 1567-1867, 1987
Площа 10,69 км²
Населення 3 308 (01.01.2020)
· густота 315 (2008[1]) осіб/км²
Висота НРМ 208  м
Телефонний код (48) 84
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів LBL
GeoNames 757029
OSM 3118662 ·R (Гміна Тарногород)
SIMC 0988069
Поштові індекси 23-420
Міська влада
Вебсайт tarnogrod.gminarp.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Тарногород у Вікісховищі

Тарногород[2][3] (Терногород, Тарноґруд, пол. Tarnogród) — місто в східній Польщі. Належить до Білгорайського повіту Люблінського воєводства.

Історія

[ред. | ред. код]
Православна церква святої Трійці (святого Юрія) 1870—1875 років

1589 року вперше згадується православна церква в Тарногороді[2]. Тарногород був центром Тарногородського (Тарногрудського) деканату Перемиської греко-католицької єпархії.

Станіслав Лєдуховський очолив скликану 1715 року в місті Тарногородську конфедерацію.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали римо-католики, меншою мірою — православні українці та греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська адміністрація в рамках акції Ревіндикації знищила місцеву православну церкву[2].

За пактом Молотова — Ріббентропа до СРСР, 29 вересня 1939 року німці передали місто 17-му стрілецькому корпусу. Однак «Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною» Сталін виміняв Литву на Закерзоння, яке до 12 жовтня було передане назад німцям[5]. За німецької окупації у місті діяла філія Замістського Українського допомогового комітету[6].

За спогадами колишніх бійців УПА куреня «Месники», одного вечора в грудні 1946 року місто було зайняте повстанцями сотні «Месники-1», які, попередньо виставивши застави на в'їзних дорогах й ключових точках населеного пункту і перервавши телефонне сполучення з містом, поповнили запаси продовольства й цигарок в місцевій крамниці та ліків, медикаментів і перев'язувальних матеріалів в аптеці, залишили керівникам довідки про конфіскацію на потреби УПА, а потім безперешкодно відступили на Синявщину. Місцевий відділ міліції, який мав зв'язки з польським підпіллям організації «Воля і Незалежність» (ВІН), спротиву не чинив.[7]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Костел

Населення

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[9][10]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1697 353 1201 143
Жінки 1798 338 1096 364
Разом 3495 691 2297 507

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
  3. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 368-369. (рос. дореф.)
  5. В.Бешанов. Червоний бліцкриг
  6. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 395.
  7. Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» [Архівовано 9 січня 2014 у Wayback Machine.] — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5 Літопис УПА. Торонто 1989 — Львів 1995
  8. Hornung Z. Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982.- Tom XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 292. (пол.)
  9. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]