Тарутинський район — Вікіпедія

Тарутинський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Ізмаїльська область →
Одеська область Одеська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР) →
Україна Україна
Область: Ізмаїльська область →
Одеська область Одеська область
Код КОАТУУ: 5124700000
Утворений: 11 листопада 1940 р.
Ліквідований: 17 липня 2020 р.[1]
Населення: 39854 (на 1 липня 2020)[2]
Площа: 1874 км²
Густота: 22.2 осіб/км²
Тел. код: +380-4847
Поштові індекси: 68500—68558
Населені пункти та ради
Районний центр: смт. Тарутине
Селищні ради: 4
Сільські ради: 23
Смт: 4
Села: 47
Районна влада
Вебсторінка: Тарутинська РДА
Тарутинська районна рада
Адреса: 68500, Одеська область, Тарутитський р-н, смт. Тарутине, вул. Широка, 1
Мапа
Мапа

Тарутинський район у Вікісховищі

Тарутинський район — колишня адміністративна одиниця, що розташовувалася на заході Одеської області (найбільший колишній район області за площею). Районний центр — Тарутине.

Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Тарутинський район розташовувався на півночі південної частини Одеської області України. На сході межує з Саратським, з Арцизьким і Болградським районами — на півдні та південному заході відповідно. Решту району обмежує кордон з Молдовою.

Молдова Молдова Молдова Молдова Саратський район
Молдова Молдова Арцизький район
Болградський район Арцизький район Арцизький район

Територією району протікають річки Киргиж-Китай, Аліяга, Когильник, Чага. Поблизу села Лісне розташовано ботанічний заказник державного значення Староманзирський, ландшафтний заказник місцевого значення Діброва Могилевська, ландшафтний заказник місцевого значення Діброва Манзирська.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Кількість рад:

  • селищних — 4
  • сільських — 23

Кількість населених пунктів:

  • селищ міського типу — 4

смт Березине

смт Бородіно

смт Тарутине

смт Серпневе

  • сіл — 47

Населення

[ред. | ред. код]

Національний склад населення району за переписом 2001 року[3]

Етномовний склад населених пунктів району за переписом 2001 р. (рідна мова населення)[4]

українська російська болгарська молдовська гагаузька циганська
Тарутинський район 18,8 32,9 31,7 12,7 3,3 0,1
смт Тарутине 14,3 54,1 26,8 3,0 1,5 -
смт Березине 21,0 45,1 12,8 11,0 7,4 1,0
смт Бородіно 20,9 51,0 13,9 11,6 1,4 -
смт Серпневе 6,7 67,5 7,6 7,2 11,0 -
с. Олександрівка 84,3 11,3 0,2 3,6 0,6 -
с. Весела Долина 6,4 87,6 3,2 2,6 - -
с. Виноградівка 4,9 2,5 89,1 1,9 1,5 0,1
с. Вознесенка Друга 29,9 7,8 44,2 10,8 6,8 -
с. Благодатне 86,8 13,2 - - - -
с. Кролівка 3,4 11,2 73,0 11,2 1,1 -
с. Скриванівка 84,0 13,6 - 2,5 - -
с. Червоне 6,2 5,2 76,4 4,0 8,1 -
с. Вільне 1,6 2,7 92,7 1,3 1,3 0,1
с. Височанське 94,0 2,6 0,4 2,7 0,2 -
с. Ганнівка 96,9 2,8 - 0,4 - -
с. Ганновка 2,3 54,7 2,9 37,4 2,8 -
с. Новоселовка 6,5 13,6 0,7 79,4 - -
с. Євгенівка 5,4 9,3 68,7 15,5 0,8 -
с. Володимирівка 1,2 6,8 88,5 1,6 1,6 -
с. Рівне 2,3 2,9 90,4 3,6 0,6 -
с. Калачівка 31,6 11,4 17,8 37,2 1,2 0,5
с. Слобідка 9,3 45,7 6,6 36,0 1,0 -
с. Красне 15,6 60,1 8,4 3,3 12,3 -
с. Ламбровка 8,4 61,4 12,7 16,4 1,0 -
с. Лісне 6,3 69,8 1,4 21,3 0,5 -
с. Малоярославець Другий 26,2 20,4 44,7 1,1 7,5 -
с. Надрічне 2,5 3,8 1,2 91,6 0,5 -
с. Іванчанка 2,4 1,6 0,7 91,5 0,9 -
с. Миколаївка 1,9 91,5 0,8 4,5 1,1 -
с. Нове Тарутине 46,1 22,5 12,2 17,0 0,9 0,5
с. Булатівка 16,7 66,7 - 16,7 - -
с. Новоукраїнка 89,7 2,6 0,7 6,3 0,4 -
с. Олексіївка 28,9 2,2 38,9 28,9 1,1 -
с. Підгірне 1,8 51,2 29,8 15,5 0,6 -
с. Плачинда 72,9 2,9 4,3 20,0 - -
с. Зелена Долина - - - - - -
с. Перемога 5,5 4,3 84,3 2,2 3,3 -
с. Єлизаветівка 3,0 8,5 82,0 4,1 1,6 0,3
с. Роза 18,9 2,2 78,9 - - -
с. Петрівка 88,1 3,6 1,9 6,0 0,2 -
с. Жовтневе 19,4 7,1 1,6 67,1 0,4 -
с. Новосілка 38,0 0,5 3,0 58,0 0,5 -
с. Петросталь 5,5 4,2 85,6 3,6 0,7 -
с. Сухувате 19,5 15,9 17,1 46,3 1,2 -
с. Підгірне 5,6 37,7 27,0 9,6 19,6 -
с. Рівне 3,1 4,0 90,5 1,2 1,0 -
с. Лужанка 4,5 20,6 66,9 1,4 6,4 -
с. Юр'ївка 10,6 17,2 46,8 25,3 - -
с. Богданівка 3,8 7,0 85,4 3,2 0,2 -
с. Єлізаветівка 71,5 6,8 4,7 15,6 0,6 0,3
с. Ярове 2,8 2,5 91,3 1,8 0,3 -
с. Малоярославець Перший 17,6 37,8 4,5 38,6 1,3 -

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тарутинського району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 43,81 % (проголосували 13 854 із 31 623 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 29,39 % (4 072 виборців); Сергій Тігіпко — 28,97 % (4 014 виборців), Юлія Тимошенко — 7,42 % (1 028 виборців), Михайло Добкін — 7,22 % (1 000 виборців), Василь Цушко — 5,93 % (822 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,39 %.[5]

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]
  • Гохберг Ізраїль Цудикович (1928—2009) — ізраїльський математик, один із найбільших теоретиків у області функціонального аналізу.
  • Лучіан Пінтіліе (1933) — румунський режисер театру і кіно, письменник, актор.
  • Цинклер Володимир Борисович (1937—2016) — радянський молдавський футболіст і тренер, Заслужений тренер Молдавської РСР.
  • Балтажи Микола Федорович (1956) — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України.
  • Стоянов Юрій Миколайович (1957) — російський актор театру і кіно, Народний артист Російської Федерації (2001).
  • Кіссе Антон Іванович (1958) — український політик, депутат Верховної Ради України IV, VII і VIII скликань, президент Асоціації болгар України.
  • Цушко Василь Петрович (1963) — український політик, 7-й Міністр внутрішніх справ України, 20-й Міністр економіки України.
  • Полторак Степан Тимофійович (1965) — український військовий діяч, 14-й Міністр оборони України, Генерал армії України.
  • Гриневецький Сергій Рафаїлович (1957) — український політик, депутат Верховної Ради 3-го та 6-го скликань, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, заступник співголови групи міжпарламентських зв'язків із Російською Федерацією, голова Одеської облдержадміністрації (1998—2005).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. ↑ Головне управління статистики в Одеській області. www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020. [Архівовано 2020-11-30 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  4. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 21 березня 2013. [Архівовано 2013-10-06 у Wayback Machine.]
  5. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 1 квітня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тарутинський район


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тарутинський_район&oldid=44185663