Тарі (монета) — Вікіпедія

Тарі
Тарі Рожера II (1130-1154) Викарбовано 1140-1154 роках в Палермо (?) (12mm, 0.82 g, 9h).
Тарі Рожера II (1130-1154)
Викарбовано 1140-1154 роках в Палермо (?)
(12mm, 0.82 g, 9h).

Тарі (італ. Tarì) — спочатку золоті, а з кінця XIII століття срібні монети, що карбувались в державах Південній Італії з X століття. Назва, можливо, походить від назви арабського дирхама[1][2].

Золотий тарі

[ред. | ред. код]
Тарі Амальфійської республіки, одна з перших золотих європейських монет

Амальфі та Салерно

[ред. | ред. код]

У південній Італії золоті тарі карбували декілька держав. В IX-XI століттях тарі було офіційною золотою монетою Амальфійської республіки. Золоті тарі вагою 0,9 г на зразок фатімідських золотих динарів карбував в Салернському князівстві Гізульф I (935—974).

Сицилія

[ред. | ред. код]

Після норманського завоювання Південної Італії тарі карбувалися також норманськими правителями Сицилійського королівства, які теж наслідували арабські зразки, поміщаючи на монети куфічні написи, наприклад — герцог Апулії, Калабрії та Сицилії Роберт Гвіскар (1059—1085).

Рожер II (граф, а в 1130—1154 король Сицилії) карбував тарі в Палермо та Мессіні, на його тарі вперше з'явився хрест та ім'я Христа — IC XC NI KA.

Вільгельм II Добрий (1166—1189) карбував монети у два тарі (1,5 г), а також тарі увігнутої форми. При королі Федеріго (1197—1212 і 1217—1250) в 1231 випущена нова золота монета — августаль, прирівняна офіційно до 712 тарі, при цьому тарі продовжували перебувати в обігу. Король Конрад I (1250-—1254) карбував монети в 4 (3,8 г) та 9 (7,9 г) тарі з куфічним круговим написом. Карбувалися й інші номінали — 3, 5, 6, 8, 10 тарі.

Крім Палермо, тарі Сицилійського королівства також карбувалися в Амальфі, Бриндізі, Мессіні. На монетах часто містився герб, рідше — портрет правителя. Іноді на монетах містилися лише написи (без зображень). Наприкінці XIII століття карбування золотих тарі припинено.

Галерея

[ред. | ред. код]

Срібний тарі

[ред. | ред. код]

Сицилія

[ред. | ред. код]

Срібний тарі почав карбуватися при арагонських королях Сицилійського королівства Педро I та Констанції II (1282—1285), на монетах зображувався коронований орел. Фернандо II (1479—1516) карбував срібні тарі в Мессіні. Карбування сицилійських срібних тарі тривало до 1799. Монети карбувалися номіналами в 12, 1, 2, 3, 4 та 6 тарі[3].

Мальта

[ред. | ред. код]

Мальтійський орден почав карбувати срібні тарі у 1530. Відповідно до грошової системи ордена тарі = 112 скудо.

У XVII—XVIII століттях монети в 1 та 2 тарі карбувалися як зі срібла, так і з міді. Монети вищих номіналів (3, 4, 6, 8, 15, 16, 30 тарі) карбувалися тільки зі срібла[4][5].

Після втрати острова Мальта 1798 орден припинив виробництво своїх монет.

У 1961 Орден відновив карбування монет за старою монетною системою, розпочавши випуск монет у 2 та 9 тарі.

У 1961 монети карбувалися в Римі, в 1962 — в Парижі, в 1963 — в Ареццо. З 1964 монети карбуються Монетним двором Мальтійського ордена.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. НС, 1980, «Тари».
  2. ЭСН, 2005, с. 460-461.
  3. Cuhaj, 2010, с. 995—996.
  4. Bruce, 2008, с. 1167—1169.
  5. Cuhaj, 2010, с. 1066—1068.

Література

[ред. | ред. код]