Тектонічні рухи — Вікіпедія
Тектоні́чні ру́хи — механічні рухи земної кори, що викликаються силами, які діють в земній корі і головним чином в мантії Землі. Тектонічні рухи викликають деформації гірських порід. Синоним — постумні рухи.
Основною причиною тектонічних рухів вважають конвективні течії в мантії в сполученні з дією сил тяжіння і прагненням літосфери до гравітаційньої рівноваги по відношенню до поверхні астеносфери.
Тектонічні рухи пов'язані, як правило, із зміною хімічного складу, фазового стану (мінерального складу) і внутрішньої структури гірських порід, що піддаються деформації.
Тектонічні рухи відслідковуються засобами повторного нівелювання земної поверхні глобально за допомогою системи супутникового позиціонування GPS та на місцевому рівні.[1]
Успадковані тектонічні рухи повторюють напрям і характер попередніх рухів, але, як правило, з меншою інтенсивністю. Термін застосовується для позначення тектонічних рухів на платформах (особливо молодих), які протікають у тому ж напрямку, що й рухи попереднього геосинклінального етапу.
Тектонічні рухи розрізняють за амплітудою (орогенні, епейрогенні), формою прояву (складчасті, розривні і т. д.), часом прояву (давні, новітні, сучасні), напрямом дії (вертикальні, горизонтальні, коливальні), а також за механікою, масштабом дії і т.ін. Є кілька класифікацій тектонічних рухів різних авторів. В таблиці подані класифікації тектонічних рухів за В. Ю. Хаїном та В. В. Білоусовим:
Суттєво вертикальні рухи | Суттєво горизонтальні рухи | ||
Поверхневі (покривні) | |||
Складчасті (нагнітання) | Блокові | Складчасті (загального зім'яття, ковзання та інші) | |
Корові | |||
Складчасті (огортання) | Блокові | Складчасті | Зсуви, регіональні насуви |
Глибинні | |||
Хвильові | Брилові | Хвильові | Глибинні зсуви та насуви |
Внутрішньокорові рухи | |
Складчасті (брилові, нагнітання, загального зім'яття і глибинні) | |
Загальнокорові рухи | |
Коливні (загальні, хвильові) | Розривні (глибинні розломи, підкиди та інші) |
Сучасні тектонічні рухи вивчаються геодезичними методами —повторним нівелюванням, триангуляцією, трилатерацією, лазерними вимірюваннями, методами космічної геодезії. Вони показують, що тектонічні рухи відбуваються безперервно і повсюдно. Швидкість вертикальних рухів складає від часток до перших десятків мм, горизонтальних на порядок вище — від часток до перших десятків см на рік.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- ↑ (рос.) Подобедов Н. С. Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1974. С. 312.
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |