French
DeutschКрасногвардійський район (АР Крим) — Вікіпедія
 | Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Красногвардійський район перейменовано на Курманський район, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
| Підпункт 1 пункту 3 постанови ВРУ 807-IX від 17.07.2020, згідно з яким Курманський район АР Крим ліквідовується, набрав чинності з 7 вересня 2023 року. |
| Курманський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Автономна Республіка Крим | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Автономна Республіка Крим | ||||
| Код КОАТУУ: | 122000000 | ||||
| Утворений: | 1944 | ||||
| Населення: | ▲ 91336 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1766 км² | ||||
| Густота: | 51.4 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6556 | ||||
| Поштові індекси: | 97000—97064 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | смт Курман | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 18 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Селища: | 1 | ||||
| Села: | 82 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Селевін Олександр Геннадійович | ||||
| Голова РДА: | Рюмшин Андрій Васильович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Красногвардійська РДА | ||||
| Адреса: | 97000, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Енгельса, 3, 2-37-76 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
|
| |||||
Курманський райо́н (рос. Красногвардейский район, крим. Qurman rayonı) — колишній район, що розташовувався у центральній частині Автономної Республіки Крим, зараз у складі нового Курманського району.
12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала «Красногвардійський район» на «Курманський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України[2].
Населення — 97 тис. чоловік, з яких 58% — росіяни, 24,9% — українці, 16,6% — кримські татари та інші.
З 1935 р. — Тельманський район, з 1944 — Красногвардійський район, в 1962 р. — об'єднаний з Октябрським районом.
Території району перетинають річки Салгир і Бурульча.
Корисні копалини: вапняки, щебінь.
Поселення Курман-Кемельчи, що розташовувалося на території сучасного смт. Курман, згадується в «Списках населених пунктів Російської імперії» в 1865 році.
У 1874–1875 роках поряд з Курман-Кемельчи була проведена Лозово-Севастопольська залізниця, побудована станція, після чого населений пункт став швидко розростатися. На початку 60-х рр. XIX ст. село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського повіту. Значна частина сіл району виникла в 50-70-ті рр. XIX ст.
У 1918 р. в районі була встановлена радянська влада.
З 1921 рр. Курман-Кемельчи став центром Курманського району, в тому ж році селище Біюк-Онлар стало центром Біюк-Онларського району (у 1924 р. район був розформований, село увійшло до складу Сарабузького, а з 1926 р. — у складі Сімферопольського району, в 1930–1962 — центр Біюк-Онларського району).
У 1941 р. в ході Другої світової війни територію району окупували німецькі війська. Тут діяли партизанські загони, підпільні центри. У 1944 р. район було відвойований радянськими військами.
1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР. У 1961 р. — територією району пройшов Північнокримський канал.
З 1991 року — у складі незалежної України.
У березні 2014 року анексований Російською Федерацією.
Район поділяється на 2 селищні ради та 18 сільських рад, які підпорядковані Красногвардійській районній раді та об'єднують 85 населених пунктів[3].
Зараз в економіці району провідне місце займає сільськогосподарське виробництво. Працюють 34 колективних сільськогосподарських підприємства, Державна сільськогосподарська дослідницька станція, 147 фермерських господарств.
Основні підприємства:
- завод продтоварів,
- Октябрський винзавод,
- Краснопартизанський винзавод,
- ВАТП «Красноногвардійський маслозавод»,
- Урожайненський комбінат хлібопродуктів,
- Елеваторний комбінат хлібопродуктів,
- хлібокомбінат.
Територією району проходить автошлях E105.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 43 656 | 8712 | 7240 | 13 092 | 10 764 | 3745 | 103 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 50 125 | 8400 | 7051 | 13 949 | 13 347 | 6956 | 422 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р. [1]
| 2001 | 2014 | |||
|---|---|---|---|---|
| чисельність | частка, % | чисельність | частка, % | |
| росіяни | 45 666 | 48,7 | 44 326 | 53,3 |
| українці | 25 563 | 27,3 | 15 514 | 18,7 |
| кримські татари | 15 619 | 16,7 | 16 848 | 20,3 |
| білоруси | 2 059 | 2,2 | 1 171 | 1,4 |
| татари | 1 061 | 1,1 | 936 | 1,1 |
| вірмени | 399 | 0,4 | 383 | 0,5 |
| корейці | 309 | 0,3 | 259 | 0,3 |
| цигани | 253 | 0,3 | 410 | 0,5 |
| німці | 218 | 0,2 | 91 | 0,1 |
| узбеки | 218 | 0,2 | 237 | 0,3 |
| поляки | 190 | 0,2 | 97 | 0,1 |
| азербайджанці | 176 | 0,2 | 192 | 0,2 |
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[5]
| російська | кримсько татарська | українська | білоруська | вірменська | |
|---|---|---|---|---|---|
| Курманський район | 69,4 | 15,4 | 11,9 | 0,4 | 0,2 |
| смт Курман | 77,8 | 11,9 | 8,8 | 0,3 | 0,3 |
| смт Біюк-Онлар | 71,1 | 18,2 | 5,3 | 0,1 | 0,1 |
| Олександрівська сільрада | 68,8 | 14,3 | 14,0 | 0,8 | 0,4 |
| Амурська сільрада | 53,6 | 31,8 | 10,9 | 0,4 | 0,2 |
| Восходненська сільрада | 77,1 | 3,7 | 13,4 | 0,7 | 0,1 |
| Зернівська сільрада | 64,7 | 21,9 | 11,5 | 0,4 | 0,6 |
| Калінінська сільрада | 61,3 | 16,8 | 20,0 | 1,1 | |
| Клепинінська сільрада | 74,8 | 10,9 | 11,6 | 0,2 | |
| Колодязянська сільрада | 61,0 | 24,2 | 12,8 | 0,7 | |
| Котельниківська сільрада | 66,8 | 10,8 | 19,4 | 0,3 | 1,7 |
| Краснознам'янська сільрада | 53,0 | 32,7 | 13,0 | 0,1 | 0,2 |
| Ленінська сільрада | 69,5 | 12,8 | 15,0 | 0,2 | |
| Мар'янівська сільрада | 62,7 | 14,9 | 19,4 | 0,8 | 0,1 |
| Найдьонівська сільрада | 65,3 | 19,0 | 14,7 | 0,2 | |
| Новопокровська сільрада | 58,0 | 24,6 | 12,6 | 0,6 | |
| Петрівська сільрада | 75,2 | 9,3 | 12,6 | 0,4 | 0,2 |
| Полтавська сільрада | 72,2 | 9,2 | 16,6 | 0,2 | 0,3 |
| П'ятихатська сільрада | 68,7 | 14,7 | 11,8 | 0,4 | 0,8 |
| Рівнівська сільрада | 52,7 | 33,6 | 10,8 | 0,4 | 0,2 |
| Янтарненська сільрада | 80,3 | 6,9 | 12,0 | 0,3 | 0,2 |
У Курманському районі працюють 35 загальноосвітніх шкіл, професійно-технічне училище; районний Будинок культури, 36 клубів, 52 бібліотеки, 5 школа естетичного виховання, ДЮСШ, спортивне суспільство; 2 лікарні, 12 амбулаторій, 49 фельдшерсько-акушерських пунктів, санаторій-профілакторій. Діють 2 історико-революційних музеї, краєзнавчий музей, 3 кімнати бойової слави. Працюють філіали трьох банків. У районі функціонують 39 релігійних общин. У районі створений ландшафтний заповідник.
У Курманському районі Криму нараховується 57 пам'яток історії, всі — місцевого значення.
Пам'ятки археології: курган V–IV ст. до н. е., «кам'яні баби», курган XI–XIII ст.
На території району встановлений меморіал і 35 пам'ятників воїнам, які загинули в роки Другої світової війни.
- ↑ Розпорядження Президента України від 23 серпня 2012 року № 158/2012-рп «Про призначення А.Рюмшина головою Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Білогірського району [Архівовано 4 квітня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 червня 2013.
- стаття Красногвардійський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
| Первомайський район | Джанкойський район | Джанкойський район |
| Первомайський район |  | Нижньогірський район |
| Сакський район | Сімферопольський район Білогірський район |
