Теліс — Вікіпедія
Теліс, Телід (дав.-гр. Τῆλυς) — тиран давньогрецького міста Сибаріс другої половини VI ст. до н. е.
Геродот називає Теліса басилеєм[1]. Зазвичай це слово з грецької перекладають, як цар, проте в багатьох тодішніх містах Греції та в колоніях басилеями іменували також жерців або виборних державних посадовців. Тож, швидше за все Теліс спочатку обіймав посаду басилея, а вже потім здійснив переворот і встановив тиранію. Діодор Сицилійський називає Теліса демагогом[2] — натякаючи, що переворот він здійснив за допомогою демоса.
Відомий тим, що вигнав з Сибаріса п'ятсот найповажніших аристократів, за однією з версій — піфагорійців, так конфіскував їхнє майно. Втікачі знайшли притулок у сусідньому Кротоні. Між містами спалахнула війна[2]. Військо Теліса було втричі більшим, але за легендою, яку зберіг Аристотель, втікачі-аристократи підмовили своїх союзників заграти на флейтах. Сибарітські коні, привчені до музики, кинулися до колишніх господарів — разом із новими вершниками. Позбавлений кавалерії тиран з ганьбою відступив[3].
У Сибарісі спалахнуло повстання, під час якого Теліса та всіх його прихильників вбили, навіть тих, які шукали притулку біля вівтарів[4].
- ↑ Геродот. VI, 127
- ↑ а б Діодор Сицилійський. Історична бібліотека, XII, 9, 2
- ↑ Аристотель. «Сибарітська політія». frag.583
- ↑ Гераклід Понтійський, 49
- Олексій Мустафін. Легенда про "місто нероб". Як філософ Піфагор із бобами воював. Історична правда. 2016-11-03.
- Greco E. L’ «impero» di Sibari // Atti XXXII Convegno di Taranto (1992). Napoli, 1994.