Теребінь — Вікіпедія

Село Теребінь пол. Terebiń Колишня греко-католицька церква, нині римо-католицький костел Координати 50°44′00″ пн. ш. 23°49′00″ сх. д. / 50.7333° пн. ш. 23.8167° сх. д. / 50.7333; 23.8167 Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Грубешівський повіт Гміна Вербковичі Населення 718 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 84 Поштовий індекс 22-550 Автомобільний код LHR SIMC 0905184 GeoNames 756952 Теребінь Теребінь (Польща) Теребінь Теребінь (Люблінське воєводство)  Теребінь у Вікісховищі

Теребінь^[2][3] (пол. Terebiń) — село в Польщі, у гміні Вербковичі Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 718 осіб (2011^[1]). Розташоване на Закерзонні (в історичному Надсянні).

У 1921 році село входило до складу гміни Вербковичі Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки^[4].

Уночі з 27 на 28 червня 1942 року замордовано православного священика Івана Панчука та його доньку Євгенію. 29 травня 1944 року було вбито ще трьох осіб — Майського К., Вуйцика І., Юрчука І., 18 грудня 1943 Лавринчука Є., а 31 грудня 1943 року Струня В.^[5]

10 березня 1944 року відділ польського підпілля напав на село та вимордував не менше 15 осіб в тому числі чотирирічну дитину та семеро осіб старшого віку. В цей день загинули: Абрам І., Гащук І., Годлевський А., Голотюк О., Каліщук Є., Каліщук О., Каліщук Сергій, Каліщук Степан, Лагода М., Ничипір А., Подобінська Ю., Степанюк О., Степанюк С., Чернецький (Чарнецький) І. Через три дні — 13 березня було вбито ще чотири не встановлені особи.^[5]

16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 9 українців^[6]. У селі залишилося 700 поляків^[6].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 123 будинки та 700 мешканців, з них^[4]:

• 335 чоловіків та 365 жінок;
• 639 православних, 36 римо-католиків, 25 юдеїв;
• 288 українців, 401 поляк, 11 євреїв.

За тим же переписом 1921 року на сусідніх однойменних фільварку та колонії було відповідно 3 будинки, 96 жителів (53 римо-католиків і 43 православних, усі записані поляками) та 9 будинків, 64 жителів (усі записані римо-католиками та поляками)^[4].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][7]:

1564 року вперше згадується православна церква в селі^[10]. 1779 року в селі зведена дерев'яна однобанна греко-католицька церква^[3]. 1872 року до місцевої греко-католицької парафії належало 822 віряни^[3]. 1875 року храм став православним^[3]. За російської влади до церкви надбудували невеликі «цибулясті завершення»^[2]. 1950 року церква переведена на римо-католицький обряд^[3].

• Андрей (Метюк) (1898—1985) — український священик і церковний діяч.

• «Територія розселення українців у межах сучасної Польщі на середину XX ст.» [Архівовано 14 березня 2010 у Wayback Machine.], by Olha Samborska, 1 березня 2010
• Територія розселення українців у межах сучасної Польщі на середину XX ст. [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.], 2008. Карта, видана 2008 р. за ініціативи Всеукраїнського товариства «Лемківщина» та Світової федерації українських лемківських об'єднань
• Юрій Макар, Віталій Макар. Громадські організації переселенців з Польщі та їх нащадків в Україні [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.] // Україна–Європа–Світ. Збірник наукових праць. Вип. 14, стор. 58-88. — Тернопіль: ТНПУ, 2014. — 388 с. // Європа — Україна — Світ. Львів, 1998. С. 54-79 [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Літопис трагедії холмсько-підляських українців / Макар Юрій, Горний Михайло, Макар Віталій. Від депортації до депортації: Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947): Дослідження. Спогади. Документи. — ** Т. 2. — Чернівці: Букрек, 2014. — 900 с. // Г. Скорейко // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. — 2014. — Вип. 19(1). — С. 343—348.
  • Т. 3. — Чернівці: Букрек, 2015. — 960 с. // О. С. Мазурок, Ф. С. Яценюк, Ю. І. Ісак // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 1 (34). — Ужгород: Говерла, 2016. — С. 142—146.