Терек — Вікіпедія

Терек
Річка Терек у Північній Грузії.
42°37′17″ пн. ш. 44°14′51″ сх. д. / 42.6215° пн. ш. 44.2474° сх. д. / 42.6215; 44.2474
Витік	Казбек
• координати	42°37′17″ пн. ш. 44°14′51″ сх. д. / 42.6215° пн. ш. 44.2474° сх. д. / 42.6215; 44.2474
Гирло	Каспійське море
• координати	43°35′43″ пн. ш. 47°33′35″ сх. д. / 43.5953° пн. ш. 47.5597° сх. д. / 43.5953; 47.5597
Басейн	Басейн Терека
Країни:	Грузія, Північна Осетія, Інгушетія, Чечня, Дагестан, Росія
Регіон	Мцхета-Мтіанеті Кабардино-Балкарія Північна Осетія — Аланія Чечня Дагестан
Довжина	623 км
Площа басейну:	43 200 км²
Середньорічний стік	305 м³/с
Притоки:	Малка, Урух, Ардон, Сунжа, Ursdond, Leskend, Kistinka (river)d, Argudand, Kuyand, Demenyukd, Armkhid, Kambileevkad, Q6565501?, Курп, Chkherid і Akbashsky Canald
Медіафайли у Вікісховищі

Те́рек — річка на Північному Кавказі; довжина близько 620 км, сточище — 43 200 км². Бере початок на південних схилах Головного Кавказького хребта, на висоті 2713 м, виходячи з Кавказьких гір, тече Ставропільською височиною і на Прикаспійській низовині впадає в Каспійське море. Використовується для зрошення; вище Моздока бере початок Терсько-Кумський зрошувальний і обводнювальний канал. Невелика частина сточища Тереку, розташована в Ставропольському краю і в північно-східній частині Кабардино-Балкарської Автономної Республіки.

На території Ставропольського краю (Росія) протікає по границі Курського району з Чеченською республікою протягом 40 кілометрів і має характер рівнинної річки з низькими берегами, великою кількістю островів, кіс, обмілин. Найбільша притока Тереку — річка Малка, що протікає по межі краю з Кабардино-Балкарією.

Провідну роль у водності цих річок грають льодовики і опади, чим пояснюється висока і тривала літня повінь. Найвищі рівні приходяться, як правило, на кінець липня — початок серпня. В окремі роки рівень води в річці Терек піднімається на три метри. Спад повені відбувається повільно і закінчується наприкінці вересня, а іноді продовжується до появи льоду. Вода цієї річки придатна для зрошення. Басейн Тереку відрізняється винятковою розмаїтістю природних ландшафтів. У верхів'ях річку живлять 32 льодовики загальною площею 67 км², ліві притоки Тереку живляться величезною кількістю великих і малих льодовиків із загальною площею 981 км².

Впадає в Аграханську затоку Каспійського моря, утворюючи дельту (площа близько 4000 км²); положення основного русла на ділянці дельти неодноразово мінялося (з 1941 велика частина стоку проходить по руслу Каргалинського прориву). Середня витрата води за 530 км від гирла (у м. Владикавказ) 34 м³/с, за 16 км від гирла 305 м³/с. Мутність 400—500 г/м³. За рік Терек виносить від 9 до 26 млн тонн пісків і ґрунту. Терек у низов'ях багатий рибою (лосось, форель, сазан, судак і ін.). Води використовуються для зрошення (виведені Терсько-Кумський канал, канал ім. Леніна тощо).

З найбільших приток Тереку слід зазначити такі: Ардон (довжина 102 км). Бере початок з льодовиків на північному схилі Кавказького хребта. Площа всіх 65 льодовиків, що дають початок Ардону, становить більш 70 км². Найзначні льодовики — Цейський, Сказький, Чанчахі. Джерела Ардона — Нардон, Закадон, Мамісондон, Адайкомдон, Цинакомдон — починаються з льодовиків і сніжників у високогірній частині республіки.

Річка Ардон прорізає Бічний хребет, по якому проходить туристська траса. Тут в Ардон впадає низка дрібних і великих гірських потоків.

На виході з Касарської ущелини у селища Бурон річка Ардон приймає свою значну ліву притоку Цейдон, у верхів'ях якого розташований Цейський район відпочинку, екскурсій, туризму, альпінізму і гірськолижного спорту.

Річка Фіагдон має довжину 74 км, утворює мальовничу Куртатинську ущелину, улюблене місце відпочинку не тільки приїжджих туристів і екскурсантів, але і жителів Північної Осетії, впадає в Ардон на Осетинській похилій рівнині. Бере початок Фіагдон на льодовиках Головного Кавказького хребта, масивів Теплехоха, Архона, Сирхбарзонда.

Річка Гізельдон бере початок в області льодовиків Казбегського і Джимарайхохського масивів із площею заледеніння 32.8 км². Гизельдон утворюється від злиття річок Стирдона і Мідаграбіна. Спочатку від селища Джимара він несе свої води в північному напрямку. У Джимара Гізельдон приймає ряд дрібних приток і змінює напрямок на північний схід до селища Даргавс. За Даргавсом річка прориває Скелястий хребет вузькою Кобанською ущелиною і далі тече в північному напрямку до впадання в неї великого правого притоку — Геналдона.

Завдяки сполученню природних визначних пам'яток і пам'ятників історії Гізельдонська ущелина є одним з популярних і цікавих районів масового відпочинку, туризму й екскурсій.

Урух. Річка бере початок з льодовиків Дігорії, загальна площа яких близько 130 км². У верхів'ях річка тече в долині вузької ущелини. Після впадання річки Караугомдон біля села Дзинага Урух приймає північно-східний напрямок. Потім прорізує Скелястий хребет і утворює красивий каньйон з крутими схилами. Це улюблене місце численних планових і самодіяльних туристських і екскурсійних груп.

На річці розташовано ГЕС Дар'ялі, ГЕС Ларсі.

• Терщина

• Терек // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.