Терція (музичний інтервал) — Вікіпедія

Те́рція (від лат. tertia — «третя») — музичний інтервал в три ступені, також третя нота в гамі.

Розрізняють 4 види:

• Велика терція охоплює 2 тони (a).
• Мала терція охоплює 1,5 тони (b)
• Збільшена терція — 2,5 тона, енгармонічно еквівалентна кварті (c)
• Зменшена терція — 1 тон, енгармонічно еквівалентна секунді (d)

На базі великої терції будується мажорний лад, звідси зустрічається назва — мажорна терція. Аналогічно, мала терція називається також мінорною.
В народній музиці (в тому числі українській), а також, рідко, в сучасній академічній музиці зустрічається т. зв. нейтральна терція (між великою та малою, тобто 1,75 тону).

Стрій	Мала терція	Велика терція
піфагорійський	5:6	4:5
рівномірно-темперований	${\displaystyle 1:{\sqrt[{4}]{2}}}$	${\displaystyle 1:{\sqrt[{3}]{2}}}$

• Мала терція:
  • Висхідна послідовність C-Es
  • Низхідна послідовність C-A
• Велика терція:
  • Висхідна послідовність C-E
  • Низхідна послідовність C-As

• Терція // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 480.